Білорусь постачає деревину в Польщу в обхід санкцій, — розслідування

Деякі компанії експортують білоруську деревину, що підпадає під санкції, до Євросоюзу, представляючи її як продукцію з Казахстану. Про це йдеться в розслідуванні проєкту “Схеми” радіостанції “Свобода”, “Білоруського розслідувального центру” і польського видання Gazeta Wyborcza, опублікованого 26 березня.

Як зазначають журналісти, у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, Євросоюз запровадив низку обмежень на ввезення певних товарів із Білорусі, яка використовувалася російською армією як база для своїх воєнних дій проти України. У березні 2022 року ЄС також запровадив санкції щодо білоруської деревини, яка раніше традиційно експортувалася до Європи.

Ці санкції вплинули на динаміку ринку деревини в Європі, призвівши до помітного зростання імпорту виробів з дерева із Казахстану. Згідно з даними Євростату, в період з 2022 по 2023 роки було імпортовано деревини з цієї країни на рекордну суму майже 126 мільйонів євро, переважно до Польщі.

Обсяг імпорту деревини з Казахстану до Польщі торік зріс майже вп’ятеро, як порівняти з 2022 роком, склавши майже 68 мільйонів євро.

Дивно, що до цього Казахстан, де лісові угіддя займають лише 5% території, майже не постачав деревину до Європи, на відміну від Білорусі, яка експортувала до Європи деревину на суму приблизно мільярд євро щорічно.

На підвищення імпорту деревини з Казахстану за останні два роки (водночас за низькими цінами) звернули увагу в Польській торгово-промисловій палаті деревообробної промисловості. Представник цієї палати Пьотр Гарстка висловив думку, що це може бути спробою обійти санкції з боку Росії та Білорусі.

Наданий журналістам пакет документів, що стосуються постачань деревини з Казахстану до Польщі, містив контракт на суму майже мільйон євро між казахстанською компанією Nurr-electro та польською компанією PLRBL, а також дані щодо специфікації товару та митні декларації.

Один із цих документів, датований кінцем січня 2023 року, містив печатки казахстанської компанії-постачальника, польської компанії-одержувача, а також інформацію про те, що палісад із сосни надіслано з Казахстану до Польщі. Також на документі були печатки Міністерства фінансів Казахстану і перевізника — білоруської компанії “Галлардо”.

Коли журналісти звернулися до представника казахстанської компанії, юриста Nurr-electro Армана Тулієвича, він заперечував факт поставки деревини в Європу для польської PLRBL, стверджуючи, що таких операцій не було. Проте після надання контракту і документації він стверджував, що підписи і печатки на документах були підробленими.

Для перевірки цієї інформації журналісти звернулися до двох експертів із графічного дизайну, які стверджували, що печатки та підписи на документах було додано за допомогою фоторедактора.

На думку журналістів, це свідчить про те, що товар із Казахстану не поставлявся. Ця версія підтверджувалася тим, що в базі експорту Казахстану не було інформації про таке постачання.

Для з’ясування деталей постачання журналісти зв’язалися з представником білоруської компанії “Галлардо”. Він підтвердив, що деревину привезли з Білорусі, а не з Казахстану, і що угоду здійснювали спільно з іншою білоруською компанією “СО РБЛ”.

Олег Янович, власник “СО РБЛ”, також головує в правлінні польської компанії PLRBL, яка нібито отримала казахстанський палісад. Коли журналісти зв’язалися з Олегом Яновичем, він відмовився коментувати ситуацію.

“Попри те, що офіційно імпорт до Євросоюзу деревини з практично безлісого Казахстану істотно зріс, це розслідування показало, що не все це дерево казахстанське, частина з нього — з Білорусі. Однак наскільки значна ця частка — поки що достеменно невідомо. Щоб це встановити, необхідно отримати і перевіряти всі митні декларації на казахстанську деревину. Крім цього, виявилося, щоб привезти до Польщі підсанкційне дерево з Білорусі, не потрібно вигадувати складні схеми. Достатньо просто навчитися працювати у фотошопі на аматорському рівні”, — підсумували журналісти.