Переливання пального шкодить не лише довкіллю — він розбиває роботу системи контролю викидів і здатен деформувати бак. Вартість усунення несправності часто перевищує вигоду від «кількох зайвих літрів».
Звичка доливати пальне «під зав’язку» — поширена серед водіїв, але не така вже й безпечна. За одним клацанням пістолета стоїть технічна логіка: виробник передбачив вільний простір у баку, який компенсує теплове розширення пального та дозволяє коректно працювати системі контролю викидів EVAP.
Про це пише Auto Świat.
Клапан у пістолеті дає сигнал, коли в баку залишилося близько 10–15% вільного об’єму. Цей простір потрібен для розширення пального під час нагрівання і для збирання парів, які утворюються над рідиною. Якщо доливати пальне після сигналу, рідина потрапляє до вентиляційних трубок і до абсорбера — спеціального контейнера з активованим вугіллям.
Чому це важливо для EVAP
EVAP (Evaporative Emission Control System) збирає пари пального, зберігає їх у вугільному фільтрі та дозовано повертає до двигуна для спалювання. Рідке пальне руйнує структуру активованого вугілля: гранули стискаються, втрачають пористість, абсорбер забивається і припиняє працювати. Це не миттєвий ефект — проблема накопичується і проявляється згодом.
Симптоми та наслідки для автовласника
Першим сигналом часто стає загоряння індикатора Check Engine. Додаткові ознаки — запах бензину біля авто, складний запуск після заправлення, нестабільна робота на холостих обертах і підвищена витрата пального. Вирішення — діагностика і в більшості випадків повна заміна вугільного фільтра (абсорбера), що може коштувати від кількох сотень до кількох тисяч гривень, залежно від моделі авто та складності доступу.
Просте правило рятує від багатьох проблем: перше «клацання» — це команда зупинитися. Виробники розраховують бак і систему EVAP з урахуванням температурного розширення та викидів парів. Краще заїжджати на заправку частіше і не шукати «десять зайвих кілометрів» ціною ремонту.
