Україна більше не може берегти наймолодших бійців і кидає їх на гарячі напрямки, – WSJ

У перші роки російського вторгнення Україна в основному намагалася тримати своїх наймолодших солдатів подалі від лінії фронту, оскільки вони необхідні для відновлення країни після закінчення війни. Однак серйозний дефіцит людських ресурсів і невпинний наступ Росії змінили ситуацію, і молодих бійців все частіше відправляють на найнебезпечніші напрямки, пише The Wall Street Journal.

“Це ілюструє неможливий вибір України через чотири роки війни, яка спустошила її професійну армію: як захистити і виховати підростаюче покоління, одночасно забезпечуючи постійний приплив людей на передову”, – зазначає видання.

Більшість чоловіків, готових воювати, записалися в армію давно. Піхотні частини повні літніх чоловіків, непридатних для виснажливих бойових завдань. Терміни служби на передовій значно збільшилися, що посилює виснаження. Багато інших або переховуються, або заплатили хабарі, щоб незаконно покинути країну.

Нинішній міністр оборони Михайло Федоров заявляв раніше, що два мільйони українців ухиляються від призову, а понад 200 000 солдатів дезертирували, що становить близько однієї п’ятої всієї чисельності збройних сил.

“Лінійна сила, ймовірно, є найважливішим фактором, який визначить, як складеться ситуація на полі бою в 2026 році для України. А також те, наскільки далеко зможе просунутися Росія”, – сказав Роб Лі, старший науковий співробітник аналітичного центру Foreign Policy Research Institute.

Гинуть молоді

З минулого року сотні молодих українців записалися в програму для осіб віком від 18 до 24 років, вступивши в різні бригади. І через брак піхоти командири відправили багатьох з них у вир російського наступу. В результаті багато хто загинув, інші отримали каліцтва або залишилися інвалідами на все життя. Багато хто дезертирував. З того часу українські підрозділи дозволили деяким 18-24 новобранцям відслужити шість місяців у підрозділах безпілотників, подалі від бойових дій, пише WSJ.

Минулої весни видання писало про Кирила Горбенка, який відразу після досягнення 18-річного віку приєднався до програми прискореного навчання наймолодших новобранців України, сподіваючись, що досвід на передовій допоможе йому вступити до військової академії, на навчання в якій у нього не було грошей.

Однак менш ніж через шість місяців Горбенко загинув внаслідок обстрілу ворожої артилерії під Покровськом. Оскільки його тіло не вдалося витягти, сім’я Горбенка не отримала виплат від уряду і підтвердження його смерті. Тетяна, мати Горбенка, сказала: “Він просто ще не був готовий до війни”.

Микола Капралик, священик із Самара, сказав, що втратив близько 100 осіб зі своєї пастви на війні. Нещодавно він керував похоронами 19-річного солдата, на яких були присутні сотні людей. Капралік похвалив тих, хто записується на війну, але висловив побоювання, що багато з молодих занадто самовпевнений. “Вони подивилися кілька відео і повірили, що непереможні”, – сказав він.