Операція “Мідас”: як справа про 100 млн пояснює, за що борються українці — Bloomberg

Розслідування у справі “Мідас” від НАБУ і САП щодо ймовірного розкрадання 100 мільйонів доларів з державних енергетичних компаній, попри триваючі російські удари по критичній інфраструктурі, пропонує дві реакції на цю ситуацію: відчай або радість. І другий варіант, як би дивно це не звучало, є логічнішим.

Таку думку висловив оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Він вважає, що гучна корупційна справа є не лише трагедією чи ганьбою для воюючої країни, а й свідченням життєздатності антикорупційних органів та бажання українців жити у державі, яка здатна протистояти корупції і тиранії.

Епізод із викриття корупції показує, чому українці взагалі воюють. Війна почалася в 2014 році, після того як тодішній президент Віктор Янукович був повалений масовими протестами проти його корупції епічних масштабів і залежності від Москви. Хабарництво було клеєм, за допомогою якого Кремль тримав свого сусіда під контролем з моменту розпаду СРСР у 1991 році, проникав у його служби безпеки, маніпулював його лідерами та знищував його військо.

Не можна не наголосити, що саме угода про торгівлю та асоціацію з Європою, яка загрожувала всьому механізму анакондійського поглинання, змусила Владіміра Путіна зрештою вдатися до сили. Він запропонував Януковичу 15 мільярдів доларів, щоб той відмовився від угоди з ЄС, після чого почалася Революція Гідності. Згодом сталася втеча Януковича, анексія Криму Росією, початок гібридної війни на сході України і, нарешті, повномасштабне вторгнення.

Не повинно дивувати, що державні структури, сформовані в умовах такої системної корупції, знайшли способи заробляти гроші на війні. Так само не повинно дивувати, якщо виявиться, що в основі операції лежить російське втручання. Згідно із заявами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які проводять розслідування, до відмивання крадених грошей причетний колишній народний депутат Андрій Деркач, який втік до Москви і заочно звинувачений у державній зраді.

Не буде дивно, якщо з’ясується, що ймовірним організатором цієї схеми є бізнесмен, близький до нинішнього президента, Тімур Міндіч, власник студії “Квартал 95”, яку він заснував разом із Володимиром Зеленським.

Російські пропагандисти, тролі, боти та їхні поплічники мають чудовий привід для радості. Адже це, безсумнівно, є доказом того, що Україні не варто допомагати, що будь-які надані гроші будуть вкрадені, що вона — попри всі гучні розмови про демократію — нічим не краща і нічим не відрізняється від свого агресора. Звичайно, зусилля Києва стати членом ЄС зазнали суттєвого удару.

Однак справжньою несподіванкою є те, що було викрито нібито змову з метою привласнити 100 мільйонів доларів з національних коштів, призначених для важливих заходів з забезпечення електроенергією та опаленням. І не тільки це, але й те, що викриття було офіційним, оприлюдненим після 15-місячного розслідування діяльності державної енергетичної компанії “Енергоатом”.

НАБУ та прокурори САП, які проводять спільне розслідування, є незалежними. Їхні офіси були створені після протестів на Майдані в 2014 році та під сильним тиском з боку США та ЄС. Це ті самі організації, які Зеленський намагався знищити та взяти під свій контроль у липні, коли стало відомо про поточні розслідування. Миттєві вуличні протести — навіть у розпал війни — змусили Зеленського відступити і дозволити продовжити розслідування. Президент, можливо, думав, що війна відлякає людей від виходу на вулиці, але цього не сталося.

Цього разу Зеленський підтримав розслідування НАБУ і доручив урядовим органам співпрацювати. “Повинні бути винесені вироки”, — заявив він у понеділок. І саме цього вимагає членство в ЄС — не відсутність корупції, а підтримка урядом незалежної антикорупційної гілки в боротьбі з нею, незалежно від того, до чого це призведе.

Слідчі не стверджували, що Зеленський чи інші високопосадовці з його оточення могли бути причетні до афери з “Енергоатомом” або інших, про які натякнуло НАБУ. Однак ситуація може змінитися. Агентства повідомляють, що вони прослухали 1000 годин розмов, і це може призвести до нових викриттів та несподіванок. Але я можу назвати кілька відомих країн НАТО та ЄС, уряди яких або досягли успіху в підкупі судів і слідчих, завданням яких було викриття корупції, або намагалися дискредитувати їх за виконання ними своїх обов’язків.

Зеленський не зміг зупинити НАБУ, тому що система стримувань і противаг української демократії не базується на основі її ключових інститутів. Замість цього вона ґрунтується на впевненості її лідерів у тому, що на основі багаторічного досвіду, якщо вони спробують сфальсифікувати вибори або скасувати важливі досягнення, наприклад створення незалежних правоохоронних органів, українці вийдуть на вулиці мільйонами.

Це не ідеальна модель, яку будь-яке суспільство охоче прийняло б як конституційний порядок або те, чого варто дотримуватися. Це вираз глибокої недовіри до держави, і це хаотично, вибухонебезпечно та неефективно. Але це реальність України, яка запобігає тиранії і, принаймні наразі, працює.