Чотириденний робочий тиждень: що довів експеримент у Німеччині

У Німеччині завершилося тестування моделі чотириденного робочого тижня, яке тривало з 1 лютого. Так, 50 компаній тестували скорочений робочий тиждень з однаковою оплатою праці. Перші оцінки результатів демонструють чимало позитивних ефектів для персоналу, пише Deutsche Welle.

«Працівники повідомили про істотне поліпшення свого морального і фізичного здоров’я», – заявила берлінська консалтингова компанія Intraprenör, яка ініціювала пілотний проєкт на початку 2024 року. Водночас про зниження ефективності або продуктивності фірм в умовах скорочення робочого часу говорити не доводиться.

Завдяки чотириденці учасники експерименту стали отримувати набагато більше задоволення від життя, причому це пов’язано в основному з додатковим дозвіллям, пояснила наукова керівниця проєкту, співробітниця Мюнстерського університету Юлія Бакман. До початку експерименту 64% працівників воліли б проводити більше часу з родиною, а після закінчення тестової фази таке бажання виявили 50%.

Більше сну, менше вигорання

Скорочення часу, проведеного на роботі, дало змогу більше рухатися і спати. Учасники експерименту спали в середньому на 38 хвилин на тиждень більше, ніж представники контрольної групи. Крім того, вони стали набагато рідше скаржитися на вигорання і стрес, зазначили в Intraprenör. У рамках проєкту вчені з Мюнстера вели спостереження за фізичним і психічним станом працівників, проводили інтерв’ю, аналізували дані фітнес-браслетів і заміряли рівень гормону стресу кортизолу.

Продуктивність праці зросла

Обсяги прибутку та обороту компаній свідчать про зростання, але порівняно з попереднім роком воно є незначним. «Однак той факт, що ці показники залишилися стабільними в умовах значного скорочення робочого часу, дає змогу припустити, що принаймні було досягнуто певного зростання продуктивності», – наголосили в берлінській фірмі. Збільшення продуктивності праці в суб’єктивному сприйнятті не залишилося непоміченим і серед працівників і керівництва.

Компанії виграють від підвищення задоволеності співробітників, а також повідомляють про позитивні зміни в процедурі набору персоналу, що має значення за нинішньої нестачі фахівців у Німеччині. Водночас автори дослідження застерігають: переконливі докази того, що запровадження чотириденного робочого тижня веде до зниження плинності кадрів, відсутні.

Дві фірми достроково вийшли з експерименту

Пілотний проєкт було запущено в Німеччині 1 лютого. До нього долучилися 45 компаній та організацій зі сфер послуг, виробництва, догляду за хворими та людьми похилого віку, IT та ЗМІ. Причому 41 з них уже завершили або ось-ось завершать тестову фазу тривалістю пів року. Дві фірми були змушені перервати експеримент, пояснивши це «економічними викликами або відсутністю внутрішньої підтримки чотириденного тижня».

Діяли компанії по-різному: хтось скорочував робочий час на 20% на тиждень при збереженні колишньої зарплати, хтось – лише на 10%, а деякі – і того менше. У 85% фірм утворився один повністю вільний день на тиждень. У низці компаній в експерименті брав участь не весь колектив, а лише окремі групи.

Щоб компенсувати скорочення робочого часу, компанії постаралися позбутися чинників, що заважають, оптимізувати робочий процес і впровадити нові цифрові інструменти. Багато хто знизив кількість і тривалість нарад. Представник Intraprenör Карстен Меєр бачить потенціал нової моделі саме в боротьбі із заплутаними процесами, надміром нарад і недостатньою цифровізацією.

Оцінки економістів

Інститут економіки та соціальних наук із близького до профспілок Фонду імені Ганса Бьоклера позитивно відгукнувся про пілотний проєкт. Експеримент демонструє, що чотириденка позитивно впливає як на співробітників, так і на компанії, зазначили у фонді. На думку його аналітиків, пробний досвід має надихнути інші підприємства впровадити в себе цю практику.

Однак у близького до працедавців Інституту німецької економіки в Кельні інша думка. Там пілотний проєкт назвали «малозмістовним експериментом». Очевидно, що компанії-учасники й так позитивно ставилися до чотириденного тижня, що спотворює результат експерименту, пояснили дослідники. Досі жодне дослідження не надало доказів того, що скорочення робочого часу «є розумним підходом з економічного погляду», – резюмували в Кельні.