Користь трун для живих і мертвих повністю доведена

Похоронні ритуали завжди були для людей вкрай важливими. Так було в усі часи у всіх народів. Але якщо ми просто приберемо всі аксесуари? Чому необхідно ховати мертвих у трунах, а не просто в землі?

Перевезення мертвих

Смерть стукає у двері, коли їй заманеться, а це означає, що нам потрібен спосіб доставки трупів до місця поховання, який був би і зручним, і гідним, пише IFLScience. Мішки для трупів використовують аварійні служби, але коли сім’я збирається, щоб попрощатися з родичем, вони вирішують, що вважали за краще б, щоб він вирушив у дорогу в чомусь більш вишуканому, ніж величезний дорожній мішок.

Ручки трун, міцна форма і приховування трупа дають нам змогу безпечно й ефективно переносити мертві тіла, позбавляючи скорботних від запаху смерті (який, до речі, викликає цікаву людську реакцію). Іноді правильна труна може навіть врятувати життя.

Трупи поширюють хвороби

Коли ми помираємо, наші тіла перетворюються на вулик активності, оскільки бактерії, які колись контролювалися нашою імунною системою, процвітають, і вони не єдині, хто може жити після того, як ми помремо. Існує безліч хвороб, які можуть передаватися через трупи, включно з туберкульозом, холерою і геморагічними захворюваннями, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, і ризик вищий для людей, які регулярно контактують із мертвими.

Для трупів, які вважаються особливо високоризикованими, труна може бути запечатана, щоб ще більше знизити ризик зараження. Свинцеві труни були традицією серед королівських осіб відтоді, як Вільгельм Завойовник вирвався зі свого саркофага під час вибуху кишок, і вони досі є законною вимогою для всіх трун, що ховають у землі у Великій Британії.

Уповільнення розкладання

Якщо ви помрете в дикій природі, ви все одно будете далеко не самотні, оскільки ваше тіло розкладається завдяки екосистемі розкладання. Смерть приваблює багате розмаїття організмів, від мікробів до м’ясних мух і навіть падальщиків, які можуть розкидати наші останки всюди.

Екосистема розкладання – це напрочуд складний каскад трофічних взаємодій, який означає, що ми не залишимося з цілою купою мертвих тіл у дикій природі, але в неї можуть бути свої недоліки. Якби тіла були поховані на кладовищі без труни і з невеликою кількістю землі зверху, швидше за все, вони не залишалися б під землею довго.

Мухи можуть копати трупи на глибині 2 метри і залазити в труни, щоб відкласти яйця, тож можете собі уявити, як би вони веселилися від цілого поля свіжовикинутих людських останків. Лисиці, койоти, опосуми, борсуки, єноти, стерв’ятники, ворони, а також домашні собаки – одні з найвідоміших тафономічних агентів.

Не пускайте небажаних відвідувачів

Похоронні обряди глибоко вкоренилися в культурі, і місця поховань стародавніх людей надали захопливі відомості про те, що було їм дорого за життя, часто тому, що їх відправляли в могилу з найціннішими речами. Запах смерті може приваблювати м’ясних мух, але саме обіцянка скарбів породила розкрадачів гробниць і грабіжників могил.

Труни – це всього лише один бар’єр, що стримує грабіжників могил, але коли різко зросла кількість випадків вилучення тіл для наукових досліджень, все стало більш креативним.

“Спи спокійно, милий ангеле, і нехай жодні страхи перед упирями не потривожать твій спокій, бо над твоїм закутаним тілом спочиває торпеда, готова перетворити на фарш будь-кого, хто спробує відправити тебе в чан для маринування”, – слоган реклами переробленого вибухового винахіду під назвою “гробова торпеда” судді Томаса Н. Гауелла.

А що, якщо я не хочу, щоб мене ховали?

Якщо труни і розкладання під землею не здаються вам чимось особливим, то вам пощастило загинути в 21 столітті. Сьогодні існує безліч альтернатив людському похованню, включно з кремацією, аквамацією і навіть перетворенням на компост.