Китай чекають важкі часи, а не всесвітнє панування, – експерт

Джеймс Рікардз (James G. Rickards) людина непересічна: фінансовий юрист, інвестиційний експерт, відомий публіцист і редактор – він останнім часом малює достатньо похмурі картини розвитку світової економіки, радячи всім позбуватися акцій та виходити в готівку (кеш). Пише Радіо Трек.

Серед іншого він має дуже негативні прогнози щодо Китаю. Нижче ми подаємо переклад його свіжої статті в Daily Reckoning.

Китай: безпорадний гігант

Міфи вмирають важко. Серед них великий міф про те, що Китай готовий захопити світ. Сьогодні я розвінчаю цей міф.

Ніхто серйозно не заперечує важливості Китаю для світової економіки. Це друга за величиною економіка світу після США, і на неї припадає 17% світового ВВП (або навіть більший відсоток, якщо використовувати альтернативний метод обліку, званий паритетом купівельної спроможності).

Китай займає друге місце в світі за чисельністю населення – 1,41 мільярда людей, трохи поступаючись Індії. Третє місце у світі за площею після Росії та Канади. Також Китай має третій у світі ядерний арсенал після Росії та США.

Але розмір може бути оманливим.

Більшість спостерігачів переводять велику економіку Китаю в статус глобальної наддержави, що незабаром перевершить США в економічній і військовій силі.

Однак, насправді, економіка Китаю є крихкою і слабшає з кожним днем.

Китай незабаром може незабаром опинитися у справжньому вирі економічних потрясінь, включаючи кредитну кризу, валютну кризу та економічну рецесію одночасно.

Нижче наведено ретельний фокус на вроджену слабкість Китаю. Однак, на жаль, проблеми Китаю загрожують потягнути за собою й усю світову економіку.

Міф про Китай
Економічні проблеми Китаю існують на двох рівнях — довгостроковому макрорівні та короткостроковому технічному рівні.

Давайте розглянемо їх по порядку: на довгостроковому рівні Китай стикається з трьома суттєвими перешкодами — пасткою середнього доходу, погіршенням демографії та безповоротними інвестиціями.

Пастка середнього доходу вражає країни, що розвиваються, які досягають рівня доходу близько 10 000 доларів на душу населення щорічно.

Перехід із низького доходу (близько 5000 доларів на душу населення на рік) є для багатьох не надто складним.

Країни переселяють населення із сільської місцевості в місто, будують відповідне житло та інфраструктуру, залучають прямі іноземні інвестиції дешевою робочою силою та низькими експлуатаційними витратами, займаються виробництвом складального типу та створюють значне позитивне сальдо торгівлі за рахунок експорту готових товарів.

Складність полягає в переході від середнього доходу до високого (20 000 доларів на душу населення на рік або вище).

Для цього недостатньо виробництва з низькою доданою вартістю.

Необхідно перейти до високотехнологічного виробництва з високою доданою вартістю, яке вимагає оригінальних досліджень та розробок і доступу до високотехнологічних інструментів, таких як обладнання для виробництва напівпровідників.

Китай отримав деякі з цих інструментів шляхом крадіжки інтелектуальної власності, але в недостатній кількості.

При цьому Китай стикається з жорсткою конкуренцією з боку тих, хто вже займається високотехнологічним виробництвом, включаючи Тайвань, Південну Корею, Сінгапур і Японію.

Лише кілька країн змогли свого часу здійснити перехід від середнього доходу до високого доходу, включаючи щойно згадані.

Натомість інші, включаючи Туреччину, Малайзію, Індонезію, Індію та Південну Африку, застрягли в тій самій пастці з середнім рівнем доходу, що й Китай.

Перспективи виходу Китаю з цієї категорії є невеликі, особливо зараз, коли прямі іноземні інвестиції рухаються з Піднебесної до Індії та В’єтнаму.

Однієї цієї тенденції достатньо, щоб загальмувати зростання Китаю.

Демографічна катастрофа Китаю
Китай також зіткнувся з тим, що стане найбільшою демографічною катастрофою з часів Чорної смерті в 14 столітті. Це гіркий плід китайської політики однієї дитини в 1980–2015 роках у поєднанні з масовим дітовбивством дівчаток.

Демографічна проблема посилюється ширшими освітніми та кар’єрними можливостями для жінок, що впливає на формування сім’ї, а також історичною зміною ролі сім’ї.

Населення Китаю може скоротитися з 1,41 мільярда до 750 мільйонів протягом наступних 50 років. Це втрати понад 650 мільйонів людей.

Враховуючи, що одне визначення ВВП – це населення працездатного віку х продуктивність, з цього випливає, що ВВП Китаю зазнає вражаючого падіння протягом решти цього століття.

(Примітка: загальний ВВП знизиться, але ВВП на душу населення може зберегтися, оскільки саме населення скорочується.)

Нарешті, Китай розтратив значну частину багатства, яке він заробив протягом останніх 30 років, через погані інвестиції в непотрібну інфраструктуру.

Зріла економіка спрямовує близько 25% ВВП на нові інвестиції (заводи, обладнання, будинки, транспорт тощо) і близько 65% на споживання. (Решта 10% розподіляється між профіцитом або дефіцитом торгівлі та державними витратами.)

У Китаї цей розкол змінюється. Близько 45% ВВП йде на інвестиції і лише близько 25% йде на споживання.

Така сума інвестицій може призвести до значного підвищення продуктивності в майбутньому, якщо вона буде розумно витрачена на важливу інфраструктуру, транспорт, високотехнологічні заводи та обладнання, а також дослідження та розробки.

Натомість Китай витратив гроші на «міста-привиди» (розвинену інфраструктуру без мешканців чи орендарів бізнесу) та екстравагантних білих слонів, таких як Південний залізничний вокзал Нанкіна, який має мармурові стіни та 128 ескалаторів, але дуже мало пасажирів.

Такі шоу-проекти створюють короткострокові робочі місця та попит на мідь, скло, сталь та алюміній.

Але коли проект завершується, робочі місця зникають (якщо не перенаправляються на інший марнотратний проект), а інфраструктура стає непродуктивною з високими витратами на обслуговування.

Якби ВВП Китаю був скоригований на втрати через марнотратні інвестиції відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку, відповідні показники зростання за останні 30 років були б зменшені на 20% або більше.

Ці втрати реальні незалежно від того, коригуються цифри чи ні.

Тупик для Китаю

Завдяки цим трьом факторам — пастці середнього доходу, погіршенню демографії та марним інвестиціям — так зване китайське диво зайшло в глухий кут.

Невдача двигуна зростання Китаю пояснюється не лише цими довгостроковими факторами.

Серед короткострокових перешкод для зростання – надмірне співвідношення боргу до ВВП, скорочення прямих іноземних інвестицій, дефіцит доларів і швидке падіння валюти.

Гарвардські економісти Кармен Рейнхарт і Кен Рогофф продемонстрували, що співвідношення боргу до ВВП, що перевищує 90%, знизить кейнсіанський мультиплікатор додаткових державних витрат, фінансованих за рахунок боргу, нижче 1,0.

Це означає, що для економік у такому стані, якщо вони позичають долар і витрачають долар, вони отримують менше долара доданого ВВП. Звичайно, цей процес ще більше підвищує коефіцієнт (оскільки знаменник ВВП зростає повільніше, ніж чисельник боргу), що ще більше сповільнює зростання.

Зрозумілою мовою, ви не можете позичити свій вихід із боргової кризи.

Китай має одне з найвищих у світі співвідношення боргу до ВВП, значно перевищує 300%.

(Значна частина цього боргу похована на рівні провінцій або в контрольованих державою банках, а не в суверенних облігаціях, але динаміка боргу/зростання однакова.)

Цей борговий тягар сповільнить зростання Китаю незалежно від інших факторів, згаданих у цій статті.

Через торгові війни, тарифні війни та погіршення китайсько-американських відносин відносини, прямі іноземні інвестиції перенаправляються з Китаю в інші центри швидкого зростання, включаючи Індію.

Велика кількість робочої сили Китаю (але вона скорочується) не може бути продуктивною без прямих іноземних інвестицій для фінансування найсучасніших виробничих потужностей і нових технологій.

Китай приречений на стагнацію за зразком колишнього Радянського Союзу без постійного надходження нового капіталу та технологій.

Деномінований у доларах профіцит торгового балансу Китаю не може заповнити цю прогалину, оскільки ці резерви потрібні для обслуговування деномінованого в доларах боргу китайських державних підприємств і для підтримки балансів китайських банків.

Це справжня причина, чому китайські запаси цінних паперів казначейства США зменшуються. Це не тому, що Китай «скидає» казначейські зобов’язання. Це тому, що Китай повинен продати казначейські зобов’язання, щоб отримати долари, щоб підтримати свої борги та впоратися з глобальним дефіцитом доларів.

Моя вам порада: Виходьте із китайський акцій

Всі ці негативні тенденції виражаються в стрімкому зниженні обмінного курсу USD/CNY.

Після досягнення проміжного піку від 7,10 до 1,00 долара 31 січня 2024 року китайський юань перевищив ціль центрального банку в 7,25 у середині червня і зараз торгується на рівні 7,27. CNY продовжить це зниження, можливо, досягнувши 7,30 до 1,00 долара в найближчі тижні.

Обвал валюти не такий вигідний для експорту, як багато хто думає, оскільки додана вартість Китаю в експорті становить лише близько 5%.

Їй доводиться імпортувати більшість матеріалів, які вона використовує для експорту виробництва, з Японії, Південної Кореї, Німеччини та Тайваню.

Зниження курсу валюти збільшує вартість цього імпорту та знижує конкурентоспроможність Китаю.

Це також робить прямі іноземні інвестиції менш привабливими та шкодить зусиллям Китаю перейти до споживчої економіки, викликаючи інфляцію імпортних товарів.

Уповільнення зростання в Китаї шкодить японським банкам, які там інвестують значні кошти. Це завдає шкоди південнокорейським, тайванським і австралійським експортерам, які покладаються на китайські ринки.

Це також сприяє глобальному уповільненню, яке вже вплинуло на Німеччину, Францію, Японію та Великобританію, і завдає шкоди американським інвесторам, які стикаються з хвилею банкрутства компаній і дефолтів по облігаціях.

США не будуть ізольовані від цього глобального уповільнення, яке загрожує стати глобальною рецесією та фінансовою кризою.

Американським інвесторам слід відмовитися від китайських акцій і ETF і загалом зменшити частку акцій.

Ми вступаємо в черговий етап «готівка — головне», де акцій Китаю це стосується в першу чергу: скидайте їх переходьте в кеш.