Від 55 тис. грн: стало відомо, які зарплати платять у різних країнах Європи

Більш ніж половина українських біженців в Європі мають доходи вищі, ніж до початку повномасштабної війни. Такі результати показало нове дослідження. Звідки українці беруть гроші у Європі та чи повернуться в Україну ті, хто має зараз в іншій країні високу якість життя.

Опитані експерти спростували популярний міф щодо того, що високі доходи у Європі повністю нівелюються більш високими витратами. Наскільки краще живуть українські біженці за кордоном, які їх подальші плани та як матеріальне становище у країні перебування впливає на рішення повернутися додому? 

Так скільки біженців? Дані ООН та ЦЕС

Дослідження Центру економічної стратегії (ЦЕС) показало, що станом на кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебувало 4,9 млн українців. Головними причинами відмінності цих цифр від даних ООН, за якими кількість українських біженців складає майже 6,5 млн, експерти називають можливий подвійний облік (наприклад, людина спочатку виїхала до Німеччини, де отримала тимчасовий прихисток, а потім перебралася до Великої Британії і там також отримала посвідку на проживання), а також той факт, що деякі біженці не інформують місцеві органи влади країни перебування про рішення повернутися до України.

За даними аналітиків, після початку повномасштабного вторгнення чимало українських біженців втратили велику частину своїх доходів, проте за два роки ситуація значно покращилася: більш ніж половина українських біженців у Європі мають доходи вищі, ніж до початку повномасштабної війни. Від травня 2023-го частка людей, яким не вистачало на їжу чи одяг, зменшилася на 10 п. п., водночас майже утричі збільшилась частка тих, кому доходів достатньо, щоб ні в чому собі не відмовляти. Зростання заможності серед українських біженців пояснюється як соціальними виплатами, так і збільшенням залученості до ринку праці. За пів року частка тих, хто повідомляє, що має роботу або займається бізнесом, зросла з 39% у травні 2023 до 45% у січні 2024.

Робочі зв’язки з Україною зберігаються: 8% продовжують дистанційно працювати на тій самій роботі в Україні, на якій працювали до повномасштабної війни; близько 2% знайшли нову дистанційну роботу в Україні. Водночас українці поступово інтегруються до іноземних ринків праці. Серед працевлаштованих українських громадян за кордоном 61% повідомляють, що заробляють більше, ніж до повномасштабного вторгнення. До того ж, попри загальне зменшення отримуваної підтримки, рівень допомоги біженцям залишається значним: приблизно 71% біженців отримує бодай якусь допомогу.

Розвіюємо міфи: великі доходи не нівелюються великими витратами

Чимало людей впевнені, що великі доходи ще не означають кращий рівень життя — мовляв, у Європі набагато вищі не тільки доходи, але й витрати. Проте експерти мають дещо інакшу думку.

Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник вважає дані дослідження цілком достовірними. І додає: у більшості випадків кращі доходи в Європі все ж таки означають краще матеріальне становище.

“Переконання, що великі доходи в Європі повністю нівелюються великими витратами — це у більшості випадків ілюзії, — зазначив експерт. — Наприклад, в Україні мінімальна зарплата складає 200 доларів, у Німеччині — у 10 разів вище. Але ж ціни на продукти, товари, послуги у Німеччині вищі у 1,5-2 рази, а не в 10. У нас люблять обговорювати захмарні ціни на житло у Європі, але й тут все не так просто. Дослідження в грудні 2023 року показало, що в Києві люди витрачають на оренду житла 78% від середнього заробітку по Києву. Такого, щоб віддавати чотири п’ятих доходу просто за дах над головою, немає ніде в Європі. Тому не потрібно казати про гірші умови життя. Ті, хто працюють та мають мінімальний або середній заробіток у Європі, мають кращі умови життя, ніж ті, хто працюють відповідно на мінімальну або середню зарплату в Україні”.

Доходи в Європі вищі за українські: навіть на простій фізичній роботі без знання мови і досвіду роботи, заробляючи мінімальні ставки, можна отримати більше, додав Марцін Колодзейчик, директор міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL.

“В Польщі, яка посідає друге місце в Європі за кількістю українців, майже 70% біженців працюють. Зараз на підприємствах в різних галузях або логістичних складах навіть без знання мови і досвіду роботи можна заробити 4-5 тис. злотих на руки (39,8 – 49,7 тис. грн), фахівці заробляють більше, — зазначив Марцін Колодзейчик. — Значну частину витрат становлять житло, вартість оренди якого залежить від регіону. Натомість інші витрати — їжа, одяг — часто вимагають менших витрат, ніж в Україні. А в Німеччині зарплати щонайменше вдвічі вище за польські. Також українські біженці отримують соціальні виплати, яких достатньо для базових витрат, за умови що вони живуть у безкоштовних помешканнях“.

Українські біженці в Німеччині заощаджують у середньому 494 євро на місяць після оплати усіх витрат, пов’язаних із перебуванням у країні, нагадує Марцін Колодзейчик, посилаючись на дані дослідження EWL. Аналогічне опитування в Польщі показало, що у 59% громадян України після оплати всіх витрат на проживання залишається майже у 4,5 рази менше — близько 500 злотих на місяць (111 євро).

Аналіз чинників впливу на міграцію: хто повернеться додому

Половина українців (52%), які натепер перебувають за кордоном, планують повернутися до України, звітує ЦЕС. “Проте ми не впевнені, що всі вони насправді повернуться, — сказано у звіті аналітиків. — Що довше триватиме війна, то більше українців адаптуються до життя за кордоном. Крім цього, деякі з опитаних (14,7%) вважають, що перспективи для їхніх дітей є кращими за кордоном. Також людям, які виїхали із зони бойових дій, немає куди повертатися. Тож їх повернення залежатиме від того, як швидко відбудовуватимуть їхні регіони або ж чи надаватимуть їм допомогу для переїзду в інші регіони України”.

Крім цього, аналітики зробили регресійний аналіз чинників, які корелюють із поверненням українських біженців. Його результати показують, що довоєнний дохід перестав бути важливим фактором для повернення в Україну. Ймовірно, це пов’язано з тим, що ті, хто мав високий дохід до повномасштабного вторгнення, вже повернулися, а інші знайшли досить високооплачувану роботу за кордоном і не бажають повертатися. Водночас статистично значимим є поточний дохід: українці з вищим доходом за кордоном менше прагнуть повернутися в Україну. Наприклад, українці з найвищим рівнем доходу на 85% менш схильні до повернення, ніж ті, хто має найнижчий дохід.

Також результати аналізу авторів дослідження показують, що жінки на 55% більш схильні повернутися в Україну, ніж чоловіки. Чоловіки побоюються, що не зможуть повторно виїхати за кордон або будуть покарані, якщо перетнули кордон незаконно. Більш схильні хотіти повернутися до України старші люди, що можна пояснити складнішою адаптацією до життя за кордоном порівняно з молодшими. Менш схильними до повернення є студенти іноземних закладів вищої освіти, наймані працівники, власники бізнесу за кордоном і ті, хто не працює, але шукає роботу. Це цілком очікувано, адже всі ці люди поступово адаптуються до життя в країні перебування та будують з нею нові зв’язки.

Прогнози: закінчення війни не означає зупинення міграції

“В першу чергу на рішення повернутися додому впливає ситуація з безпекою в Україні — про це свідчать результати опитування українських біженців в Польщі, Німеччині, Чехії та Румунії, які ми проводили з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, — каже Марцін Колодзейчик. — Але матеріальне становище і загалом можливість працювати в країні перебування також є важливим фактором для прийняття рішення повертатися чи залишатися”.

Для переважної більшості опитаних українських біженців у Польщі та Німеччині конкурентні зарплатні та умови роботи в Україні є сприятливим чинником для повернення на Батьківщину, продовжує експерт. Тож, якщо Україна зможе створити такі умови, це буде важливим аргументом для українських біженців. “Але все ж таки рішення повертатися залежить від сукупності факторів — безпеки в Україні, терміну закінчення війни, наявності житла і створення умов для повернення тих, хто його втратив, робота і хороші заробітки, проведення низки реформ в Україні, ступінь інтеграції біженців у життя в країні прихисту тощо“, — резюмував Колодзейчик.

Але на жаль, навіть закінчення війни не означає зупинення міграції. Аналітики ЦЕС дослідили, скільки ще українців можуть виїхати за кордон після завершення війни та скасування заборони на виїзд чоловіків за кордон. Брали до уваги лише тих, хто уже має членів родини за кордоном та може захотіти виїхати, щоб возз’єднатися з ними за межам України. Зокрема йдеться про чоловіків, які наразі перебувають в Україні та не мають права виїхати з країни через обмеження на виїзд, але їх дружини перебувають за кордоном. За розрахунками ЦЕС, за кордон додатково можуть виїхати 87,6 тисяч українців за оптимістичного сценарію, 115 тисяч — за середнього та 154,9 тисяч за песимістичного сценарію.