Невдоволення Путіним зростає: у Росії може статися колапс

Останні опитування у Росії показали, що невдоволення діями Росії зросла на 10%. Востаннє опитування були настільки негативними для Кремля восени 2022 року – під час так званої «часткової» мобілізації.

Генерал-майор Великобританії у відставці Чіп Чепмен у розмові з «24 Каналом» зазначив, якщо таке зростання відбуватиметься лінійно, то наслідком стане справжній колапс у Росії.

— Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір утримувати захоплену територію в Курській області стільки часу, скільки буде потрібно. На вашу думку, чи Україна зараз переламує хід цієї війни?

— По-перше, я не думаю, що ви зможете утримати всю територію. І, мабуть, це було б безглуздо. Сама територія не має значення, якщо її неможливо надійно боронити.

Тому слід визначити, яка територія в Курській області є життєво важливою; що є ключовим об’єктом. І відповідно до цього формувати стратегію. Саме тому, на мою думку, ви бачите знищення деяких мостів у Курській області. Це частина стратегії, яка допомагає Україні утримувати стільки території, скільки хоче.

Я вважаю, що Україна захопить і зможе утримувати більшу частину позицій, але не намагатиметься захопити та утримати всю територію. З воєнної точки зору це було б безглуздо.

А якщо ситуація стане надто складною, то я вважаю, що українське командування є досить розумним, щоб знати, коли відступити. Як це було, наприклад, під час відступу із Бахмута. Тоді метою українців було знищити максимум російських сил.

— Чи вважаєте Курську область ключовою територією цієї війни?

— Це потенційно ключова психологічна територія, оскільки усі війни закінчуються. І вони можуть закінчитись не лише вирішальною військовою перемогою. Нині ми не бачимо цього з жодного боку. Війна може закінчитися завдяки військовій перемозі. І Курськ може вплинути на це.

Це також унеможливлює заморожування війни. Це важливо, адже Україна перебуває на територіях, на яких Володимир Путін не зможе просто заморозити конфлікт як один із потенційних варіантів у разі переговорів. І ще там звучала б від нього ідея, що Україні доведеться жити із територіальними реаліями незаконної анексії чотирьох адміністративних областей – Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської.

— Як ви оцінюєте основні досягнення цієї наступальної операції України у Курській області? Президент Зеленський заявив, що ця операція вже відтягнула 60 тисяч російських військових із України до Курської області.

— Думаю, що відтягування військ – це позитивний крок, який знижує тиск. Особливо у Сумській області. Багато хто помилково припускав, що Росія відведе війська з Покровського напрямку. Росія ніколи не збиралася цього робити. І я говорю це покладаючись на основи геометрії поля бою.

Якщо подивитися на розташування Курської області щодо Білгородської, Луганської та Донецької областей, то перекидання військ з Донецької області в цьому часі та просторі було б неможливим. Особливо коли Росія чітко заявила, що їхня оперативна мета – Покровськ.

Тому цього не мало статися в тому секторі. Але це справді зменшує тиск на Україну в інших регіонах, хоч і не на Донеччині.

— Українська армія успішно оточила 2 чи 3 тисячі російських військових поблизу річки Сейм. Як, на вашу думку, це може вплинути на кінець битви під Курськом?

— Це знову ж таки має психологічний ефект. Це також впливає на обмін полоненими. Один із принципів, який ми завжди згадуємо при відрізанні військ, стосується основних ліній зв’язку. Що ближче до військ здійснюється розрив, то швидше буде ефект. І що ближче до бази здійснюється розрив, то більший ефект.

Отже, це дуже хвилює російські війська з цього боку річки. Це важливо. Коли нема куди відступити, а Україна постійно знищує понтонні мости, то це веде до психологічного краху.

Війна завжди має дві складові. Є фізична складова, де можна вважати числа та ресурси. Але є також психологічна частина, яку часто важко зрозуміти. А це – колапс волі та морального духу військ у цій зоні. Ймовірно, це станеться. Дуже мало армій борються до останньої людини. І ми точно не бачимо цього у російських сил.

— Ви згадали психологічний аспект цієї війни. Українські війська захопили російську територію, вторгнувшись до Росії вперше з часів Другої світової війни. Як це може вплинути на моральний дух російських військ, котрі воюють в інших районах України? Що вони відчувають, коли ведуть війну, а їхня власна земля окупована Україною?

—Я думаю, що це питання має ширший контекст. Слід почати з того, що це була так звана спеціальна військова операція на три дні, а ми вже наближаємося до 950 днів. Україна має здатність та витривалість проводити наступальні операції на російській території.

Це викликає психологічний ефект як щодо військових, так і еліт у Москві та населення. Наприкінці серпня останні опитування в Росії показали збільшення на 10% тих, хто негативно ставиться до російських дій за останній місяць – з липня до серпня.

Якщо це зростання відбуватиметься лінійно, наслідком буде справжній колапс. Я не стверджую, що це обов’язково станеться, адже часто події не розвиваються лінійно.

Але якщо це можна буде використовувати психологічно, то це матиме вплив. Проте слід врахувати, що востаннє опитування були настільки негативними з російської перспективи під час мобілізації восени 2022 року. Тоді також було 28% негативних відповідей щодо російського парламенту та Путіна. Це звичайно не перейшло у щось більше, їм вдалося оговтатися.

Авторитарні держави виглядають стабільними до моменту, коли можуть впасти. Те, на що я звернув би увагу в довгостроковій перспективі – рух матерів у Росії. Поки що це досить незначне явище, але в майбутньому воно може зрости, оскільки діти не повинні ставати «добривами».

Це те, на що варто звернути увагу. Але поки що Путін використовує тактику «розділяй і володарюй». І невдоволення не виявилося так, як могло б. Якщо буде вирішальна військова перемога на Курщині, тоді, зрештою, це сприяє переговорам у певний час. Хоча я не думаю, що ми зараз близькі до переговорів.

Але це найкраще для України, бо не заморожує конфлікт. Не думаю, що тут буде питання обміну, на кшталт ти отримаєш 1 тисячу квадратних кілометрів – і повертаєш 1 тисячу квадратних кілометрів. Це суперечить міжнародним нормам. Україні слід повернутися до кордонів 1991 року. Це була б справедлива мирна угода, до якої із західної перспективи слід прагнути.