Вибухнути може будь-де: Кремль провокує чергову війну в Європі

Західні Балкани – місце, де ось-ось може вибухнути міжетнічний чи територіальний конфлікт.

Небезпечні настрої досі панують у регіоні, всі країни якого прагнуть Євросоюзу, що робить його дуже вразливим перед російською пропагандою.

Занепокоєння можливою кризою спонукало Вашингтон оприлюднити секретні дані щодо розвитку подій у регіоні. У доповіді управління національної розвідки йдеться про те, що у 2024 році на Балканах очікується підвищений ризик міжетнічного насильства. Генсек НАТО Столтенберг наприкінці минулого року попередив, що Росія планує дестабілізувати ситуацію на Балканах, а міністр закордонних справ Британії Камерон нагадав про стурбованість у січні.

З огляду на перспективу членства в ЄС більшість країн регіону намагаються дотримуватися зовнішньополітичної лінії союзу щодо агресії РФ. Єдиним винятком є ​​Сербія, яка прагне Заходу, але продовжує активно дружити і з Росією, отримує нове озброєння від РФ і не приєдналася до санкцій після початку повномасштабної війни.

Як Путін може спробувати розширити російський вплив та створити ще один конфлікт у Європі – у матеріалі OBOZ.UA.

Полум’я розпалити легко, а сірники є кому подати

Кремль все більш активно шукає можливість створити на території Європи ще один військовий конфлікт. Потенційно таким місцем завжди виступає Молдова через окуповане росіянами Придністров’я. Але у Європі є ще одне вибухонебезпечне місце – Західні Балкани. Певну стабільність на цій території приносить фактор НАТО, адже Хорватія, Албанія, Чорногорія та Північна Македонія є членами Альянсу. Але Кремль дивиться і на інші країни, де й досі має великий вплив – Сербію, етнічно розділену Боснію та Герцеговину та Косово.

Що стосується загального впливу Росії на Балканах, то розповіді про «братство» слов’янських народів, спільну релігію та культуру вже давно визнані пропагандистським міфом. Наразі єдина серйозна можливість впливу росіян на Балканах – енергоресурси. Гроші від продажу нафти та газу йдуть на пропагандистські проекти та фінансування проросійських партій регіону, місцевих активістів та ЗМІ та, звичайно ж, підкуп політиків.

Поки вся увага прикута до України, Росія вміло користується етнічними проблемами Сербії, оскільки вона загрожує вторгненням Косова, а сербські проросійські сепаратисти загрожують Боснії розпадом. Нещодавні сутички між Сербією та Косово підтверджують, що потенційна війна на Балканах можлива.

Путін прагне отримати вигоду з цієї незавершеної історії. Він знає, що якщо країни-члени НАТО знову будуть залучені до підтримки порядку на неспокійних Балканах, це певною мірою відверне Захід від підтримки України.

Косово: провокації не припиняються

У колишньому регіоні Сербії, який ні серби, ні росіяни не визнають як незалежну державу, досі перебувають кілька тисяч миротворців НАТО. При цьому у вересні 2023 року тридцять добре озброєних етнічних сербів, яких, як стверджує Косово, забезпечила Сербія, напали на поліцейський патруль у Косові, внаслідок чого загинуло четверо людей.

Президент Сербії Олександр Вучич заперечує, що озброював нападників. Так чи інакше, але ситуація тоді розвивалася дуже загрозливо. Сербські військові були приведені в стан підвищеної бойової готовності після того, як внаслідок заворушень, влаштованих етнічними сербами в Косово, постраждали близько 100 солдатів НАТО. Це змусило Альянс направити туди ще кілька сотень миротворців.

«Хоча за кілька днів Сербія і відступила від кордону, але очевидно, що Белград та Москва готують другу кампанію насильства та провокацій на 2024 рік. Путін явно заохочує сербів тиснути на уряд Косова. Росія проводить операції впливу з пропагандою війни у ​​Сербії та відправляє зброю. Китай теж постачає зброю», – вважає Джеймс Ставрідіс , адмірал ВМС США у відставці, колишній верховний головнокомандувач НАТО.

Сербія пообіцяла збільшити військові витрати цього року і продовжує розміщувати поблизу головної бази НАТО в Косові так званий гуманітарний центр під контролем РФ, який, на думку західних чиновників, є російським шпигунським центром.

Серби, схоже, жадають приводу для дій – у лютому 2024 року Белград заявив, що заборона в Косові використання сербського динара як валюта рівнозначна етнічному чищенню.

Конфлікт може легко перекинутися на сусідню Північну Македонію, член НАТО.

Боснія: ситуація небезпечна

Однак, Косово на сьогоднішній день – не єдина гаряча точка на Балканах. Путін також прагне дестабілізувати хисткий світ у Боснії та Герцеговині, яка розділена на три основні етноконфесійні групи – мусульман-боснійців, сербів та хорватів. Наприкінці минулого року лідер боснійських сербів Мілорад Додік , ще один союзник Росії, пригрозив, що його напівавтономний регіон, Республіка Сербська, відокремиться від країни, що фактично її зруйнує.

Потім ця частина об’єднається з Сербією, створивши велику Сербську державу, яку Путін радо схвалив би. Найближчими місяцями можливе відновлення конфліктів на етнічному ґрунті. Нагадаємо, під час Боснійської війни 1992-1995 років загинуло понад 100 тисяч людей.

Цікаво, що цього тижня заплановано візит прем’єра Угорщини Віктора Орбана до Боснії та Герцеговини, де він проведе зустріч із Додіком. Візит офіційний, але головне, Орбан везе Республіці Сербській під виглядом інвестицій у соціальну сферу аж 100 мільйонів євро.

Враховуючи, що Угорщина переживає не найкращі економічні часи і залежить від дотацій із бюджету ЄС, ці 100 млн виглядають дивними і більше схожі на кремлівські гроші для Додіка. Адже кремлівська програма – унеможливити вступ Боснії до ЄС, або ж викликати розкол і кровопролиття з наступною війною – потребує підтримки. Схоже, що саме на це щастить фінансування Орбан.

Гібридна війна вже триває

Кремль активно веде на Балканах так звану гібридну війну. РФ вміє використовувати соціальні мережі, кампанії з дезінформації та проросійську пропаганду для створення напруги за межами своїх кордонів.

Якщо росіяни вирішать підвищити ставки, вони можуть використовувати кібератаки проти електромереж та інших життєво важливих об’єктів у Косові та в несербських частинах Боснії. Це призведе до плутанини і посилить соціальне невдоволення.

Дві гарячі точки, які можуть спалахнути

«Виникнення військового конфлікту на Балканах – реальність, про яку я говорю вже два з половиною роки. Росія активізувала нагнітання ситуації, коли почала активно готуватися до наступу на Україну, тобто ще 2021 року. Завдання Кремля – розпочати там конфлікт, який міг би перерости у війну. І це відволікало б увагу європейців, американців від інших проблем, одна з них – повномасштабне вторгнення в Україну» – таку думку в ексклюзивному коментарі висловив дипломат, посол України в Хорватії та Боснії та Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко .

Сьогодні на Західних Балканах дві потенційно гарячі точки, де росіяни хочуть підірвати спокій. Перше, це Боснія та Герцеговина, де за допомогою лідера Республіки Сербської Додіка, мабуть, найбільш промосковського експонату у всій Європі, використовуються певні внутрішні розбіжності».

Додік активно працює на дестабілізацію ситуації. Він уже не раз казав, що ось-ось збирається відокремлюватися від Косова. Цей крок означатиме початок війни у ​​Боснії, тому що місцеві мусульмани та хорвати це не сприймають. Після того, як розпочнуться бойові дії, Сербія, швидше за все, надасть допомогу Республіці Сербській, а мусульманам, можливо, почнуть надавати допомогу країни НАТО. Потім туди входить Росія, допомагаючи і Сербії, і Республіці Сербській. Тобто за таким сценарієм цей конфлікт може розвиватися. Передумови для цього сьогодні є. Кремлівське фінансування йде, зброю постачають тощо.

Друге місце – Косово, точніше, північ країни, де компактно проживає сербська громада і де шовіністично-радикальні сили з Белграда постійно нагнітають обстановку. Їх знову підтримує Москва. Фінансування йде з тим, щоб відірвати північ Косова та приєднати до Сербії.

Можна згадати кінець вересня минулого року, коли загін озброєних бійців прийшов із території Сербії, щоб розпочати якісь дії, можливо, й повстання. Тим часом на них уже там чекала косовська поліція і по суті зустріла серйозно. Вони бігли, втратили чотирьох людей, а тим часом стало зрозуміло, що цей загін був у добрих контактах із Белградом та Додіком.

Тобто на сьогоднішній день є радикальні сили, які хотіли б загострення як у самій Сербії, так і в Республіці Сербській. З огляду на той факт, що Косово не має збройних сил, а є лише поліція, це дуже небезпечно. Хоча, звичайно, ситуацію багато в чому рятує розміщений у країні військовий контингент НАТО. Це дуже серйозний стримуючий фактор.

Якщо щось почнеться, то сербам доведеться воювати з НАТО. Так чи інакше, але Росія швидше за все надішле якусь допомогу. Наприклад, коли пройшли сербські провокації на півночі Косова, туди приїжджав російський посол Харченко, який уже багато років працює на Балканах. Саме посольство РФ координує фінансування проросійських та шовіністичних сербських організацій, які закликають до створення Великої Сербії у складі власне Сербії, Косова, Боснії та Герцеговини, а останнім часом з’явилася вже й Чорногорія. У цій країні вже є частина просербських сил, яка декларує європейський шлях розвитку, орієнтуючись на Белград. Тому можна констатувати, що починається втягування і Чорногорія у ці процеси.

Звичайно, це складно реалізувати з огляду на те, що Чорногорія є членом НАТО. Але нагадаю, що у 2016 році, перед вступом країни до Альянсу у 2017 році, російська військова розвідка разом із сербськими спецслужбами проводила спецоперацію з державного перевороту. Тоді їх удалося нейтралізувати, але небезпека від цих сил залишається скрізь на Балканах.

Велика відповідальність за ситуацію в регіоні лежить на Сербії, президент якої сьогодні досить обережно веде політику, проте не відмовляється від дій Додіка.

Чого чекати найближчим часом? Усі дивляться на те, що відбувається в Україні. Як тільки у нас на фронті погіршиться ситуація, можна не сумніватися, що Додік може здобути команду з Москви до загострення. Якщо вагомих переваг Росії не буде, то менш імовірно, що там наважаться на відкриту конфронтацію», – зазначив Олександр Левченко.