Повстання армії проти Путіна: чи може “план перемоги” вплинути на бунти у Росії

Масштабні соціальні протести — головний “секрет” перемоги українців, принаймі за словами Михайла Подоляка. Але росіяни не піднімались проти влади вже понад десять років. 

Які шансі на бунти у РФ, та що ще посприяє революції на території ворога.

30 вересня радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що “план перемоги” спирається на “масштабні соціальні протести” у РФ. На його думку, звільнити всю територію України військовим шляхом для сучасного типу війни — це нонсенс.

“Треба створити тиск на певних напрямках — окремо військовий, окремо економічний”, — сказав він.

За його словами, військовий примус — це розширення військових дій на території РФ, зокрема, через далекобійні удари вглиб ворога. Перенесення боїв може викликати страх у росіян, що стане “різким протестом”, це й буде “фіналом справедливої війни”.

Подоляк наголосив, що Україна повинна завдати “чутливих поразок” Москві на фронті та в економічному полі, що призведе до революційного процесу в країні, проте не до її розпаду, а зміни політичної еліти.

Великих бунтів у РФ не буде: причини безуспішних протестів

Політолог Олег Постернак заявив, що не вірить в ніякі великі соціальні бунти на території РФ. Він зауважив, що є питання, повʼязані з поточною політичною й економічною ситуацією у Росії, що можуть навіть рятувати якусь частину російського суспільства, проте також є наочні приклади закріплення такої поведінки, як безуспішні протести, що призводять лише до увʼязнення.

“Напевно, починаючи з Болотної площі 2011-2012 роках, так званої білої революції в Росії, жодного успішного кейсу соціальних, політичних протестів Російської Федерації, які б завершились успіхом для протестувальників, немає. Для деполітизованого і повністю підконтрольного за допомогою пропагандистських медіа масової свідомості росіян, ймовірності генерації якоїсь протестної хвилі надзвичайно низька”, — каже Постернак.

За його словами, якщо ставити питання про зміну влади, то це стосується інтриг апаратних палацових переворотів, до змови середовища російської еліти та олігархату, проте не залежить від населення. Є частина суспільства, яка може бути незадоволена соціально-економічним статусом та навіть війною, переважно ці люди проживають у Москві, Петербурзі, великих обласних центрах.

Він зауважив, що інша периферійна частина Росії є консервативною, населення тривалий час звикло жити з низькими соціальними стандартами, не схильне переносити свої проблеми на федеральну владу, розуміючи, що це безперспективно.

“Тому я не бачу жодного проблиску можливості генерувати якісь соціальні хвилі”, — розповів політолог.

Політолог Ігор Рейтович заявив, що нині не бачить особливих передумов для якихось масштабних соціальних протестів у РФ. На його думку, для початку потрібно розуміти, що може стати їхньою причиною, та в якій сфері вони можуть відбутися.

“Якщо ми говоримо про якісь політичні історії, революцію, то тут немає навіть сенсу щось коментувати, це просто зараз неможливо. На Росії немає альтернативи режиму Путіну, немає опозиції, і за великим рахунком ніхто не буде виступати з якимись там ідеями, повернутися до демократії, відновити демократичні традиції”, — сказав Ігор Рейтович.

Блекаут і мобілізація: коли можливі соціальні виступи у Росії

Рейтович зазначив, що соціальні виступи можливі лише тоді, коли буде дуже погана ситуація в економіці, і РФ не зможе виконувати навіть мінімальні зобовʼязання, які країна брала на себе, гарантувати мінімальний соціальний рівень тим верствам населення, які є основою режиму та ключовим електоратом Путіна.

Він наголосив, що за прогнозами російських і західних економістів, такі серйозні проблеми економічного характеру можуть відбутися не раніше другої половини 2025 року.

“Єдині протести, які можуть мати місце, пов’язані або з якоюсь новою масовою мобілізацією, яку Росія поки не поспішає оголошувати і проводити, або можуть стосуватися, наприклад, тих, хто вже був мобілізований, кого не хочуть повертати і якимось чином може бути повʼязаний з членами їхніх родин”, — пояснив він.

За його словами, сюди можна додати ще історію зі строковиками, проте російська влада дуже швидко це загасила та витягнула строковиків з передової для того, аби не давати приводу для якихось додаткових виступів. Ще є один варіант — внутрішньоетнічні, внутрішньорелігійні історії, проте поки у влади РФ є ресурси та можливості цю ситуацію більш-менш тримати під контролем. Проте певні виступи може спричинити блекаут у РФ, але для цього потрібно мати ресурси.

“Я поки сумніваюся в можливості саме на це робити ключову ставку і сподіватися, що росіяни вийдуть на вулиці, почнуть тиснути на владу і це, власне, завалить режим. Запас міцності у цього режиму, на превеликий жаль, ще є, і він достатньо серйозний, як з огляду на ті терміни, про які говорить Україна, і на які, власне, розраховує, представляючи свій так званий мирний план”, — розповів Рейтович.

Політолог повідомив, що вплинути на протести у РФ можна через мобілізацію, а для цього повинна бути погана для ворога ситуація на фронті. Зокрема, певну хвилю може спричинити велика поразка на фронті.

“Як це було в Курській області, певна хвиля була. Її швидко загасили, але вона була, коли строковики потрапили в полон тощо”, — сказав він.

Крім цього, найбільше розхитати ситуацію у РФ може блекаут, особливо, якщо це станеться у Москві, Санкт-Петербурзі. Він зауважив, що між регіонами Росії дуже погані відносити, там спостерігається ненависть до цих великих міст. Так все інше суспільство вважає, що ті не так живуть, а тому з ними щось потрібно робити.

“Тому, якщо там таке буде, це може спричинити певні протести, бунти, заколоти стихійного характеру з грабунками. Але для цього треба всю Росію або якусь частину погрузити в атмосферу цього блекауту. А це зробити без західної зброї буде достатньо складно”, — уточнив політолог.

Російська армія пригожинського бунту проти Путіна: зміни, які можуть настати

Постернак зазначив, що на території РФ були протести, зокрема, в Хабаровському краю, Дагестані, після початку повномасштабного вторгнення. Проте це призводить лише до демонстрації картинки, що є якась невелика частина суспільства, що проти офіційної лінії Кремля. Реальна зміна влади може настати лише тоді, коли російська армія повернеться проти Путіна.

“Переляк на обличчі Путіна після пригожинського бунту, напевно, дуже наочна ілюстрація того, що реально лякає Путіна. Лише бунт в його російській армії, де офіцерство, яке вже зрозуміє всю авантюрність і безперспективність цієї війни, поверне зброю проти його винуватця, особистого воєнного злочинця Путіна”, — наголосив Олег Постернак.

Зміна політичної еліти у Росії: альтернативи Путіну немає

На питання про зміни в разі появи іншої політичної еліти у РФ, Рейтович відповів, що все залежить від того, про яку саме еліту йде мова. Наприклад, наразі він не бачить альтернативи Путіну.

“Віра в те, що якщо Путін помре, і до влади прийдуть якісь інші люди, буде автоматично означати прекрасну демократичну Росію майбутнього, як кажуть деякі російські опозиціонери, це дуже наївна думка. Такого не буде. Там, радше за все, залишиться режим іншої, м’якшої форми авторитарності, який буде характеризуватися колективним типом прийняття рішень. Аналог політбюро, який був після смерті Сталіна. Але для нас це непогана насправді ситуація, тому що ці люди будуть думати, насамперед, як задовольнити себе і своє перебування при владі, як зробити все для того, щоб владу зберегти”, — сказав політолог.

За його словами, Україна може скористатися цією ситуацією. Владі у РФ буде не до війни, вона хотітиме помиритися, зокрема й із Заходом. Також Росії потрібна буде певна пауза, завершення активної фази, все інше малоймовірне з огляду на те, що там немає демократичних еліт і сприйняття у російського суспільства та бажання демократії.

“Так, що ми будемо мати щось схоже на Путіна, тільки колективне, ну і, зрозуміло, менш агресивне, тому що чим більше людей, тим довше будуть прийматися рішення. Зрозуміло, що вони від початку будуть хотіти не стільки продовжувати війну, скільки при владі утвердитися”, — додав він.

Олег Постернак вважає, що в разі зміни політичної еліти у Росії, буде завершена війна. Також у Москви зʼявиться шанс змінити свою геополітичну орієнтацію та надіятися на скасування санкцій, порозуміння через повернення українських територій, виплат репарацій.

“Це все те, про що теоретично можна говорити в якомусь майбутньому випадку зміни влади. Поки при владі особа Путіна, такої перспективи я не бачу”, — додав він.