Росія створює армію голубів-кіборгів для можливих біоатак: експерти б’ють на сполох

Російські стартапи за підтримки Кремля розробляють технології нейроконтролю над тваринами. Експерти попереджають: живі «біодрони» можуть стати ідеальними носіями вірусів глибоко в тилу противника.

Про це пише Lad Bible.

Фахівець застерігає, що в Росії ведеться розробка так званих «кіборгів» — живих організмів, здатних керуватися на відстані, що потенційно може призвести до поширення небезпечних і смертельних хвороб.

Що відомо про російські «біодрони»?

За цією технологією нейровпливу стоїть технологічний стартап Neiry Group, який створив рішення для перетворення голубів на «біодрони» та для «використання біологічних носіїв у ситуаціях, де механічні дрони мають обмеження за дальністю, вагою або іншими параметрами».

Компанія заявляє, що завдяки електродам, вживленим у череп птаха, блоку керування польотом із сонячною панеллю на спині та камері на грудях, вона здатна керувати польотом птахів — як у ручному режимі, так і за допомогою заздалегідь заданих маршрутів.

Такі «біодрони», за твердженням розробників, мають суттєві переваги над звичайними дронами з металу та пропелерів: вони витриваліші, можуть долати значні відстані та безперешкодно пересуватися в зонах з обмеженим доступом.

Експерименти не обмежилися лише голубами — випробування також проводилися на коровах і щурах, що викликає побоювання щодо подальшого масштабування подібних технологій.

Гендиректор Neiry Алекс Панов зазначив, що «біодрони» можуть бути задіяні для «інспекції інфраструктури або довкілля, підтримки пошуково-рятувальних операцій і ведення спостереження».

У Neiry запевняють, що не планують військового застосування технології

У компанії запевняють, що не планують військового застосування технології, наголошуючи: «Ми докладаємо всіх зусиль, щоб наші „біодрони“ використовувалися виключно з цивільною метою, без будь-якого прихованого чи вторинного застосування».

Чому проєкт стривожив західних експертів?

Втім, попри ці заяви, проєкт викликав значну тривогу серед західних експертів.

Додаткові підстави для сумнівів дало розслідування російського антивоєнного медіа T-Invariant, яке повідомило, що істотна частина з майже 10 млн фунтів стерлінгів фінансування компанії могла надійти з джерел, пов’язаних із Кремлем.

Росія вже має прецеденти використання тварин у військовій сфері — зокрема, йдеться про дресированих дельфінів у Чорному морі, яких залучали для охорони військово-морських об’єктів. Водночас Neiry співпрацює з компанією NeuroFarming над імплантами для корів з метою впливу на вироблення молока, а також брала участь у відправленні нейромодифікованих щурів у космос.

Як зазначив почесний професор неврології Джорджтаунського університету Джеймс Джордано, контроль над точним маршрутом польоту птахів може кардинально змінити характер майбутніх воєн. Він зазначає, що птахів потенційно можна заражати вірусами чи іншими хворобами й спрямовувати на територію противника.

«Такі біодрони можуть бути використані як носії біохімічної зброї для поширення хвороб глибоко в тилу противника«, — сказав професор.

На тлі нещодавніх попереджень про можливу ядерну ескалацію після завершення дії договору між США та Росією глобальна напруга залишається надзвичайно високою.

«Пташина армія» РФ

Водночас Панов підкреслює, що плани компанії виходять далеко за межі використання голубів і передбачають створення своєрідної «пташиної армії» для цивільних завдань.

«Наразі рішення працює з голубами, але будь-який птах може бути носієм. Для перенесення більшого вантажу ми плануємо використовувати воронів. Для моніторингу прибережних об’єктів — чайок, а для великих морських просторів — альбатросів», — розповів гендиректор Neiry.

Разом із тим застосування технологій нейроконтролю викликає гострі етичні дискусії ще до обговорення їхнього потенційного військового використання.

«Коли ми використовуємо нейронні імпланти, щоб контролювати й буквально смикати за ниточки будь-який вид, це викликає відразу. [Ми не повинні] підкорювати їх і використовувати так, ніби це продукти, а не живі істоти», — зазначила біоетикиня та професорка права Дюкського університету Ніта Фарахані.