Боїться води, як кіт: чому стелс-бомбардувальнику B-2 було важко літати в дощ

Northrop B-2 Spirit є справжньою іконою серед стратегічних бомбардувальників. Він мав передові характеристики на момент виходу, а його дизайн, що нагадує морського ската, запам’ятався багатьом любителям авіації.

Northrop B-2 Spirit здатний пролітати 9 600 кілометрів без дозаправлення, нести ядерну зброю і завдавати ударів у будь-якій точці Землі. Проте у Northrop B-2 Spirit був один серйозний недолік – він ненавидів воду, пише Jalopnik.

У виданні зазначили, що перша проблема полягала в міцності радіолокаційно-непомітного корпусу Northrop B-2 Spirit. Він був розроблений для стратегічного поглинання і відбиття радіолокаційних сигналів, але був вразливий до впливу навколишнього середовища.

Друга проблема полягала в конструкції, яка дозволяла воді накопичуватися в різних відсіках, каналах і клапанах. Саме це призвело до аварії B-2 Spirit з бортовим номером 89-0127 у 2008 році на авіабазі Андерсен на Гуамі.

У звіті ВПС США 2008 року йдеться про те, що спотворені дані про стан повітря призвели до краху бомбардувальника незабаром після зльоту. Зокрема, зазначалася “наявність вологи в лівих датчиках літака під час калібрування даних про стан повітря”.

У звіті про катастрофу також наголошується на неефективній комунікації з приводу запропонованої техніки – включення обігріву для видалення вологи з портових датчиків.

У виданні додали, що дослідження Генерального контрольного управління США показало, що B-2 Spirit міг би виконувати місії 66% часу, але насправді літав лише 26% часу через проблеми з корпусом.

Ба більше, підтримання стелс-обшивки B-2 Spirit було далеко не найпростішим завданням. Деякі матеріали вимагали регулярного обслуговування, а їхній ремонт і обробка займали від 30 до 80 годин, для чого було потрібне приміщення з контролем температури та вологості, підкреслили у виданні.