Звинувачує себе: командувач Сухопутних військ ЗСУ йде у відставку після трагедії на полігоні

Командувач Сухопутних військ Збройних сил України Михайло Драпатий подав рапорт на звільнення після удару Росії по 239-му полігону. Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.

“Я прийняв рішення подати рапорт про відставку з посади командувача Сухопутних військ Збройних Сил України. Це усвідомлений крок, продиктований моїм особистим відчуттям відповідальності за трагедію на 239-му полігоні, внаслідок якої загинули наші воїни”, – заявив він.

За словами Драпатого, як командувач він не зміг повною мірою проконтролювати виконання власних наказів.

“Не дотиснув, не переконав, не змінив ставлення до людини в строю. Це моя відповідальність. Поведінка бійців має значення, але головна відповідальність – завжди на командуванні. Саме командири визначають правила, ухвалюють рішення і відповідають за наслідки”, – зазначив він.

Генерал-майор додав, що кругова порука та безкарність є отрутою для війська. За його словами, він намагався позбутися цих явищ у Сухопутних військах.

“Але якщо трагедії повторюються – значить, моїх зусиль було недостатньо. Ми не маємо права жити в системі, яка не вчиться. Якщо не робити висновків, не змінювати ставлення до служби, не визнавати свої помилки – ми приречені. Без особистої відповідальності – немає розвитку. Без розвитку – немає перемоги”, – наголосив він.

Він нагадав, що внаслідок удару загинули 12 військовослужбовців.

“Є поранені. Це молоді хлопці з навчального батальйону. Більшість із них перебували в укриттях. Вони мали вчитись, жити, боротися – не гинути. Мої глибокі співчуття родинам загиблих і всім, хто постраждав”, – написав він.

Драпатий повідомив, що він ініціював перевірку всіх обставин трагедії, зокрема дій командного складу, стану укриттів і ефективності систем попередження. Він додав, що всім постраждалим надається необхідна допомога.

“Але жодна перевірка не поверне тих, кого ми втратили. Ми не виграємо цю війну, якщо не побудуємо армію, де честь – не слово, а дія. Де відповідальність – не покарання, а основа довіри. Де кожен командир щодня відповідає – за наказ, за рішення, за людину”, – підсумував він.