Військовий облік за кордоном: чи треба на нього ставати

В Україні триває загальна мобілізація та воєнний стан, що введені через військову агресію Росії. Призову підлягають військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років, які отримують повістки.

У 2023 році кабмін затвердив нові правила військового обліку. Юрист LCF Law Group, молодший лейтенант запасу, інструктор із надання домедичної допомоги в тактичних умовах Володимир Романчук в ексклюзивному коментарі для zn.ua розповів, чи треба ставати на військовий облік за кордоном.

Романчук пояснив, що стаття 65 Конституції України визначає захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів як обов’язок усіх громадян України.

«Усі військовозобов’язані та призовники підлягають військовому обліку, що ведеться за місцем їх проживання, відповідно до ч. 3 ст. 33 закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», – сказав він.

Юрист зазначив, що військовий облік здійснюється з урахуванням встановленого в Україні порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники і військовозобов’язані працюють (навчаються).

«Військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації – на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний», – пояснив Романчук.

Проте, згідно зі ст. 36 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» про військовий облік громадян України, які перебувають за кордоном, особливості ведення військового обліку громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, визначаються кабміном.

Юрист зауважив, що військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, не ведеться.

Водночас, відповідно до ст. 52 Постанови «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів», закордонні дипломатичні установи України у тому числі:

• сприяють поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період); повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку;
• ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за списком. Список зберігається в закордонній дипломатичній установі України протягом п’яти років.

Романчук наголосив, що зняття з військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які виїжджають за кордон на строк понад три місяці, здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до трьох місяців, з військового обліку не знімаються.

Такі громадяни в семиденний термін від дня прибуття до нового місця проживання (за кордоном) зобов’язані звернутися до закордонної дипломатичної установи України для взяття на військовий облік.

«Якщо призовник, військовозобов’язаний чи резервіст упродовж 7 днів не завітає до закордонної дипломатичної установи України для взяття на військовий облік, він порушить вимоги Порядку, що передбачає відповідальність відповідно до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А це загрожує штрафом від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», – резюмував експерт.