Атака українських військ на Курську область РФ стала приниженням для Москви, яка хизується “захистом батьківщини”. Водночас ця операція була найменш очевидним кроком, пише CNN.
Незважаючи на втрату позицій на Донеччині, Україна вирішила відправити частини досвідчених бригад на російську територію з очевидною метою поставити Кремль у незручне становище і змусити Міністерство оборони Росії перерозподілити ресурси, а також надати тилу вкрай необхідний моральний стимул.
Російський полк, який мав захищати цю ділянку кордону, залишив свої позиції. Кілька десятків солдатів потрапили в полон, а колона російського підкріплення була знищена ракетним ударом біля міста Рильськ. Зустрівши незначний опір, а російський зв’язок у регіоні, за повідомленнями, був заглушений ефективною радіоелектронною боротьбою, українські бригади за перші два дні операції просунулися вглиб Курська більш ніж на 20 кілометрів.
Хороша розвідка дозволила передовим підрозділам просунутися ще далі вперед на дещо хаотичному полі бою, часто в обхід російської оборони. До п’ятниці російська влада втратила контроль над щонайменше 250 квадратними кілометрами території, згідно з кількома незалежними аналізами і картами CNN. Це був не просто клаптик порожньої російської сільської місцевості. Серед місць, які перейшли під український контроль, був і газотранспортний вузол поблизу кордону, через який Росія постачає в Європу значні обсяги природного газу.
Усередині Росії знову розгорівся гнів, який вітав невдачі на початку війни. Російський депутат Андрій Гурульов зажадав від військової прокуратури розслідування щодо рішення командирів про передислокацію підрозділів з Курської області напередодні атаки. Це викликало обурення серед російських цивільних осіб у регіоні.
Проте, як пише видання, українські війська, навіть якщо вони будуть підкріплені, не можуть розраховувати на окупацію кількох сотень квадратних кілометрів російської території.
“Це дуже схоже на експедиційні сили, хоча й загартовані в боях, які скористалися відсутністю організованого опору, щоб швидко просунутися вперед. Але утримувати значну частину російської території – це за межами їхніх можливостей і, ймовірно, за межами їхньої мети. Російські підкріплення врешті-решт дадуть про себе знати, навіть якщо їм знадобиться більше трьох днів, щоб почати ефективну оборону”, – йдеться в матеріалі.
Та навіть якщо ЗСУ доведеться відступити з більш передових позицій, така операція все одно слугує кільком цілям. Метью Шмідт, який викладав стратегічне та оперативне планування в Командно-штабному коледжі армії США, сказав, що “креативне застосування сили українцями було покликане чинити тиск на тих, хто приймає рішення в Москві” – і, можливо, коштувало деяким з них роботи.
Курська операція також продемонструвала союзникам України, що вона все ще має енергію та уяву, щоб здивувати свого ворога і збентежити Кремль у той час, коли більшість новин з фронту були похмурими для Києва.
Деніел Фрід з Atlantic Council каже, що існує довга історія таких несподіваних військових рейдів. Деякі з них були несуттєвими, а інші – впливовими. Він згадує зухвалий маневр Джорджа Вашингтона з переправи через річку Делавер у 1776 році, коли той повернувся із захопленими полоненими і припасами та підняв бойовий дух для боротьби проти британців.
За його словами, продемонструвавши провал розвідки і слабкість Росії на її кордоні, цей рейд пробив наратив Кремля, “що український опір є марним, а підтримка України – безперспективною”.
“Курський гамбіт України ставить Міністерство оборони Росії перед складним вибором. Виявляється, що наявні в Курську угруповання, такі як Національна гвардія, ФСБ і нерегулярні елементи, не здатні боротися з українцями. Баррос сказав CNN, що військове командування РФ може передислокувати елементи нещодавно створеного Північного угруповання, але передислокація значних елементів “швидше за все, ще більше розтягне ці елементи і створить вразливі місця в російській обороні в інших місцях уздовж кордону”. Або ж вона може задіяти значні російські резерви в більш масштабній операції – але вони є критично важливими для нинішніх російських наступальних операцій всередині України, де постійне залучення великої кількості військ підірвало українську оборону”, – пише CNN.
Або, за словами Барроса, росіяни можуть задіяти авіацію для атаки української бронетехніки в районі Курська, тим самим не даючи українським військам закріпитися на позиціях і допомагаючи нинішнім російським військам, розгорнутим в цьому районі. Яку б комбінацію не обрали в Москві, вони намагаються переломити принизливий епізод конфлікту саме тоді, коли перевага в масі і в повітрі на Донеччині почала приносити окупантам поступовий прогрес.
Бої в Курській області
Як відомо, бої в Курській області почалився вранці, 6 серпня. Саме тоді зʼявилися повідомлення про прорив кордону. За цей час українські військові зайняли чимало територій. За словами самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, просування становить біля 30-35 кілометрів.
У суботу, 10 серпня, українські військові взяли під контроль щонайменше три населені пункти в Курській області Росії: Івашковський, Махновка та Свердликове. Таку заяву зробив Народний депутат України від “Слуги народу”, заступник голови комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Юрій Мисягін.
Оперативні зведення, події на фронті й військові рішення — у розділі «Війна».