Ривок до Дніпра. Якою може бути стратегія армії РФ після захоплення Великої Новосілки

Російські та неофіційні українські джерела підтверджують, що армія РФ захопила Велику Новосілку – населений пункт у Донецькій області, який довгий час був одним із ключових вузлів оборони ЗСУ на південному фронті.

Головна небезпека для українських військ полягає в тому, що росіяни зможуть розвинути наступ від Великої Новосілки далі на захід у тилу основних оборонних ліній ЗСУ і повториться та сама ситуація, що і після падіння Очеретино у квітні 2024 року, коли росіяни змогли зайти в тил укріпрайонів українських військ і обійти їх із заходу, захопивши Карлівку, Українку та Гірник, де ЗСУ раніше готувалися відбивати атаки росіян зі сходу.

Від Великої Новосілки до Запоріжжя прямо майже 125 кілометрів. І на південь від цієї уявної прямої лінії залишаються Гуляйполе, Оріхів та інші основні укріпрайони українських військ на південному фронті. При цьому, заявляють військові, серйозних фортифікацій у степових районах на просторі від західного кордону Донецької області до Дніпра практично немає. Хоча влада час від часу публікує відео з будівництва укріплень.

Звичайно, для того, щоб розвинути подальший наступ на захід, росіянам потрібні, по-перше, значні резерви. По-друге, наступ має йти широким фронтом, щоб уникнути флангових ударів. І такий наступ насправді вже йде.

Якщо подивитися карту DeepState у динаміці за два місяці, ти ми побачимо поступальний рух росіян у західному напрямку – тобто у напрямку Дніпропетровської та Запорізької областей широкою дугою від Покровська до Великої Новосілки. І динаміка просування у росіян тут значно вища, ніж на інших напрямках, що вказує або на проблеми з лініями оборони у ЗСУ, або на значну концентрацію сил росіян, або на те й інше разом узяте.

До речі, що стосується Покровська, то, як видно по карті, основні зусилля армія РФ в останні місяці робила не по штурму безпосередньо міста, а по його обходу із заходу з вектором руху як на північ з метою перерізати дорогу Покровськ-Павлоград, так і у бік кордону Дніпропетровської області. Тобто росіяни ніби залишають Покровськ у своєму тилу, перерізаючи поступово його комунікації та створюючи плацдарм для руху на захід.

Безумовно, до Дніпра та Запоріжжя росіяни мають ще довгий шлях 140 і 120 кілометрів відповідно. І невідомо, чи достатньо в них для цього резервів і які сили мають ЗСУ, щоб стримати наступ. Хоча зрозуміло, що з огляду на потенційну загрозу українське командування намагатиметься перекинути сюди необхідні сили, щоб зупинити російський поступ на кордоні Дніпропетровської та Запорізької областей. Запоріжжя та Дніпро є найбільшими логістичними та промисловими центрами, і їхня втрата фактично розірве логістику ЗСУ на значній частині фронту.

Щоправда, є питання: російське командування розглядатиме цей напрямок як пріоритетний або знизить тут тиск, а основні зусилля та резерви направить на захоплення північної частини Донецької області (Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку, Святогірськ і Лиман). Якщо РФ вибере останній варіант, це стане для ЗСУ великим успіхом. Поки росіяни повільно і з великими втратами просуватимуться через річки та ліси півночі Донбасу (вкрай важкий театр військових дій для наступу та зручний – для оборони), українська армія зможе підготувати Запорізьку та Дніпропетровську області до захисту.