По 30 тисяч щомісяця: ТЦК посилюють мобілізацію, кого кличуть першим

В Україні щомісяця мобілізують близько 30 тисяч осіб, але далеко не всі з них потрапляють до бойових частин і займають бойові посади. Про це повідомив директор фонду допомоги армії “Вернись живим” Тарас Чмут в інтерв’ю “Суспільному”.

За його словами, на етапі проходження навчання в навчальних центрах частина з 30 тисяч мобілізованих надає реальні документи, які підтверджують, що їх мобілізація була помилковою.

“Наприклад, у людини п’ятеро дітей. Він говорив про це в ТЦК, але його не слухали. Він озвучував це на ВЛК – знову ніхто не реагував, говорив в розподільчому центрі, а там відповідали: “Приїдеш в навчальний центр, там розберемося”.

“Він приїхав, жінка прийняла документи, підтвердила – так, у нього п’ятеро дітей, і його відправили додому”, – навів приклад Чмут.

Експерт зазначив, що існує чимало підстав для відстрочки. Однак частина людей із навчальних центрів або до їх приїзду йдуть на самовільне залишення частини, оскільки не хочуть служити та не збираються.

Він також вказав на категорію мобілізованих, які стають тягарем для військової частини – це люди з хронічними захворюваннями, наркозалежні або ті, що страждають від хронічного алкоголізму.

“Але план мобілізації, з погляду ТЦК і СП, виконаний: одиниця до цих 30 тисяч мобілізованих вважається виконаною. І їх можуть тримати місяцями, а то й роками в навчальних центрах, тому що вони просто нікому не потрібні”, – підкреслив Чмут.

Експерт також виділив ще одну групу людей, які не потраплять до бойових частин – це ті, хто можуть надати довідки про проблеми зі здоров’ям, вимагати повторної ВЛК або направити себе до госпіталю.

“Ці люди потрапляють до медичної системи ЗСУ, де лікуються місяцями або навіть роками. Люди, які десятиліттями не піклувались про своє здоров’я, тепер мобілізуються, а потім продовжують лікуватися”, – додав він.

Тарас Чмут зазначив, що всі ці категорії мобілізованих, які не поповнюють бойові частини, створюють додаткове навантаження на адміністративні служби, фінансові служби, облік і забезпечення. Держава може витрачати десятки мільярдів гривень на таких людей щорічно.

“Проте боєздатність військових частин не страждає і не послаблюється. Ці люди – поза бойовими процесами. Тобто з 30 тисяч мобілізованих до бригад може потрапити, наприклад, 20 тисяч. З цих 20 тисяч значна частина обмежена в придатності та не може займати бойові посади та виконувати бойові завдання”, – підсумував він