Не всі отримають повну пенсію: нові правила розрахунку

З липня 2025 року в Україні планується впровадити нову формулу розрахунку пенсій, яка передбачає поділ на дві частини. Про переваги та ризики цієї системи розповів Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики, у статті “Пенсійна рулетка. Чому реформа під час війни може залишити українців без копійки на старість”.

Перша частина нової системи – базова пенсія, яка становитиме 30% від мінімальної зарплати після сплати податків. У 2025 році це складе 1848 гривень, що значно менше прожиткового мінімуму для непрацездатних у 2361 гривню і втричі менше фактичного прожиткового мінімуму. Базову пенсію отримуватимуть усі пенсіонери незалежно від стажу та розміру попередньої зарплати.

Друга частина – страхова пенсія, яка розраховуватиметься за балами залежно від років страхового обліку, розміру зарплати та її співвідношення до середньої зарплати по країні за кожен місяць трудової діяльності пенсіонера.

Серед переваг бальної системи експерт відзначає усунення різниці між пенсіями, призначеними у різні роки при однакових показниках. Для осіб із зарплатою на рівні середньої заробітної плати в країні та нижче розмір пенсії буде трохи більшим. Новий механізм індексації застосовуватиметься до всіх пенсій, включаючи раніше призначені, що забезпечить однаковий порядок підвищення всіх пенсій.

Однак система має суттєві недоліки. Вартість одного бала, яка наразі становить 1,02 гривні у 2025 році, щорічно встановлюватиметься урядом у ручному режимі. Для тих, у кого зарплата перевищує середню, пенсії будуть нижчими порівняно з поточною системою.

Додатково пропонується у Законі “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” замінити поняття “мінімальний розмір пенсії за віком” на “розмір базової частини пенсії за віком”. Павловський критикує цю зміну як безпідставну.

“Така заміна є безпідставною, адже статтею 17 цього закону визначено, що основні державні соціальні гарантії встановлюються з метою забезпечити конституційне право громадян на достатній життєвий рівень. При цьому визначено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом”, – зазначив експерт.