Мобілізація жінок: чи готова Україна піти шляхом Ізраїлю

Жінки в армії — не виняток, а потреба сучасної війни. Голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко пояснив, що залучення жінок до ЗСУ — це питання оборони, а не гендеру.

Він наголошує, що армія потребує не лише солдатів на фронті, а й фахівців у тилу — аналітикинь, медикинь, юристок, айті-спеціалісток, бухгалтерок і тих, хто забезпечує зв’язок та кіберзахист.

“Кожен, хто підтримує боєздатність армії — уже воїн”— зазначає Тимочко.

За його словами, тема участі жінок у ЗСУ не має бути приводом для паніки чи політичних ігор.

“Коли хтось кричить, що не дозволить мобілізації жінок — це маніпуляція, не турбота”— підкреслив офіцер.

З 30 липня 2025 року жінок із медичною та фармацевтичною освітою автоматично беруть на військовий облік — це дозволить швидше залучати фахівчинь у критичний момент.

Водночас експерти зазначають, що копіювати ізраїльську модель армії Україна не може. В Ізраїлі служба обов’язкова для всіх, незалежно від статусу, тоді як в Україні часто саме соціально незахищені громадяни несуть основний тягар війни.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов підкреслює, що перш ніж говорити про мобілізацію жінок, треба використати наявні резерви — зокрема колишніх співробітників МВС та СБУ, які вийшли на пенсію в 45 років. Це близько 300 тисяч осіб із бойовим досвідом.

“Мобілізувати всіх підряд — це радянська логіка. Сучасна війна — це війна технологій”— каже Снєгирьов.

На його думку, Україна має робити ставку на дрони, аналітику й технічні інновації, а не на масовий призов.