Вже понад три роки столиця України живе під постійною загрозою ударів із повітря. За даними аналітиків проекту “Тексти”, особливо страждають чотири райони Києва – Шевченківський, Святошинський, Солом’янський та Голосіївський. А ось на лівобережних спальних масивах, включаючи Троєщину, зафіксовано найменшу кількість прильотів.
Навіть за неповної офіційної статистики стає очевидним: атаки мають свою географію та ритмічність.
Березень 2022 року став справжнім кошмаром для Києва. Тоді, під час запеклих боїв під містом, по столиці били не лише ракетами, а й артилерією, “Градами” та мінометами. Із 29 зафіксованих ударів щонайменше 14 — це звичайні снаряди. Місто буквально жило у прифронтовому режимі.
Друга хвиля інтенсивних атак припала на травень 2023 року. Тоді Росія застосувала все, що могла: “Калібри”, “Кинджали”, “Іскандери” та дрони-камікадзе. Удари відбувалися майже щодня, нерідко — кілька разів на добу. Саме тоді масово почали використовувати “Шахеди”.
З кінця 2024 року розпочалася нова тенденція — регулярні удари щомісяця, без тривалих пауз. Тепер обстріл — це, на жаль, повсякденна реальність Києва.
Цілями найчастіше стають промислові об’єкти, розташовані поблизу житлових будинків:
Ударна хвиля від прильотів зачіпає не лише підприємства, а й багатоповерхівки поблизу. Уже неодноразово руйнувалися будинки біля метро “Лук’янівська”.
Безпілотники-камікадзе стали важливим елементом тактики супротивника. Спочатку їх збивали досить ефективно, але потім Росія покращила конструкцію: дрони стали швидшими, маневренішими і летять вище. Перехоплювати їх стало важче.
Військові визнають: ППО не справляється з потоком дронів . Не вистачає не тільки техніки, але й мобільних груп, але цього мало.
У червні 2025 року ворог почав застосовувати комбіновані атаки: спочатку дрони йдуть хвилями протягом ночі, а потім містом б’ють ракети. Мета – перевантажити системи ППО. І це працює: під час атаки 17 червня було пошкоджено понад 50 будівель.
Незважаючи на заяви про “військові цілі”, Росія б’є по житлових будинках, лікарнях та цивільній інфраструктурі. Це свідома тактика залякування. Приклад — удар по Охматдиту, який окупанти намагалися виправдати нібито “військовим об’єктом поряд”.
Головна мета – страх і деморалізація . Але результат протилежний: що більше ударів, то сильніша воля захищати своє місто.
Російський диктатор Володимир Путін намагається не викликати ворожості з боку США, прагнучи домогтися сприятливого результату…
У Києві залишається складною ситуація з опаленням. Подекуди температура опустилася до критично низького рівня. Про…
Собаки відіграли ключову роль у дослідженні Антарктиди, і згодом використовувалися на континенті майже століття. Але…
Ядерні авіаносці здатні роками ходити морями без дозаправки. Секрет їхньої автономності – у компактному реакторі,…
Болгарські перці відрізняються не лише смаком та ціною, а й поживною цінністю. Яка з них…
Аналітична платформа Numbeo оприлюднила рейтинг п'яти найнебезпечніших міст України, який очолила Одеса. Вона отримала найвищу…