Компенсація за пошкоджене майно: в яких випадках можуть відмовити у виплаті

Через війну, яку розпочала Росія, житло українців може бути пошкоджене і зруйноване. Вони можуть отримати грошову компенсацію від держави. Але іноді особі можуть відмовити у виплаті компенсації.

Фахівці «Юридичного порадника для ВПО» розповіли, у яких випадках можуть також відмовити у наданні компенсації  за проведений ремонт.

Вони нагадали, що окрім основних підстав для відмови у наданні компенсації за пошкоджене майно, Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна передбачені ще й додаткові підстави. Додаткові підстави для відмови в наданні компенсації стосуються лише компенсації за виконаний ремонт.

Відповідно до абз. 18-20 п.14 цього Порядку такими підставами є встановлення факту отримання заявником грошової чи матеріальної допомоги для проведення ремонтних робіт від українських чи міжнародних організацій, зокрема благодійних, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій;

«Якщо ви отримали допомогу від благодійних / громадських організацій, або ці організації здійснили ремонт вашого пошкодженого житла, або ремонт був здійснений за кошти місцевої влади, – отримати компенсацію за пошкоджене житло за програмою «єВідновлення» неможливо», – пояснили юристи.

Відсутність інформаційних повідомлень від заявника з доданими фотоматеріалами та акта комісійного обстеження, виконаного відповідно до вимог Порядку, та/або звіту з технічного обстеження відповідно до п. 9 Порядку виконання невідкладних робіт, що фіксують факт та обсяги пошкоджень об’єкта нерухомого майна.

Чи можуть відмовити у наданні компенсації одночасно за кількома підставами

Так, у рішенні про відмову у наданні компенсації обов’язково зазначаються підстави для такої відмови, тобто, комісія повинна описати всі «недоліки», які призвели до негативного рішення.

Відповідно до підп. 2 п.25 Порядку у разі незгоди з рішенням комісії про відмову у наданні компенсації заявник має право подати заперечення до уповноваженого органу (а це відповідний орган місцевого самоврядування, при якому й утворюється комісія) протягом п’яти робочих днів з дати отримання повідомлення про прийняття рішення комісією.

 Заперечення можна подати у паперовій формі через адміністратора ЦНАП, посадову особу органу соціального захисту населення або нотаріуса.

Рішення уповноваженого органу можуть бути оскаржені у судовому порядку.