Китай визначився, чого він прагне у війні в Україні

Візит державного секретаря США Ентоні Блінкена до Китаю відбувся невдовзі після того, як президент Байден підписав пакет іноземної допомоги для стримування китайської агресії проти Тайваню. Частина законопроектів також включає ймовірну заборону TikTok у США, щоб обмежити зростання КНР, що зростає. Все це, звісно, ​​не подобається Пекіну.

Одне з головних завдань анонсованої американцями зустрічі у Китаї – переконати керівництво країни припинити підтримку військово-промислового комплексу Росії, завдяки якому вона змогла швидко налагодити виробництво зброї в умовах західних санкцій. Кілька днів тому це не вдалося канцлерові Німеччини Олафу Шольцу .

Як показують результати переговорів, політика Китаю не тільки залишиться такою, якою була останнім часом, а й навіть розвиватиметься у бік посилення готовності підтримати російські інтереси. Поразка РФ – над інтересах китайців. Звичайно, Америка й надалі намагатиметься зменшити масштаби цієї підтримки і в США є інструментарій це зробити, але невідомо, наскільки він небезпечний та важливий для КНР. Станом на сьогоднішній день жодних дієвих загроз поки що не запропоновано.

Про те, як США попередили Китай щодо допомоги Росії і чи буде з цього вигода, – у матеріалі ОBOZ.UA.

Вибрали не той бік

Із заявами про мир у всьому світі Китай деякий час позиціонував себе як нейтральна сторона в російсько-українській війні, але більше не може вважатися такою, нарешті заявили на Заході. Ентоні Блінкен після триденних переговорів різко попередив керівництво Китаю: припиніть експорт матеріалів, які дозволяють Росії відновлювати свою промислову базу або отримаєте санкції США.

Китайські фірми постачають ключові компоненти для оборонно-промислової бази РФ, включаючи мікроелектроніку та верстати, які мають «серйозний вплив на війну в Україні» і становлять «зростаючу загрозу, яку Росія становить для країн Європи», – зазначив Блінкен.

Здається, товариш Сі не тільки не змінить свою політику щодо стратегічного союзника, а й намагатиметься ще більше розвивати цей напрямок. Так, певною мірою війна в Україні не на користь Китаю, але ще більше він не зацікавлений у поразці РФ, адже після цього вся увага Заходу буде прикута вже до КНР. Куди краще й далі качати із РФ ресурси за смішними цінами, поступово послаблювати потенційно небезпечного сусіда та мати в його особі буфер стримування Заходу. Звичайно, Америка й надалі намагатиметься зменшити масштаби російсько-китайської дружби, певний інструментарій для цього є, але невідомо, наскільки він є небезпечним для КНР.

До того ж у Пекіні прагнуть, щоб за результатами цієї війни, хоч би як вона завершилася, був створений світ, у якому превалюватимуть США та Китай, захищаючи свої сфери інтересів. Саме про це китайське керівництво мріє вже багато років. Для цього потрібно всього нічого – домогтися від США згоди на створення такого біполярного світу, що поки що є проблемою. Не біда, отже, треба продовжувати дратувати Штати і чекати пропозиції. Саме тому, як ще один крок до біполярного світу Китаю на сьогоднішній день все ж таки вигідніша війна.

Досить яскраво цю позицію демонструють слова Сі Цзіньпіна під час зустрічі з Блінкеном, де він проголосив, що «великі країни мають поводитися відповідно до статусу та виявляти широкі погляди та почуття. Саме Китай та Сполучені Штати повинні дати приклад, взяти на себе відповідальність за мир у всьому світі, створити можливості для розвитку всіх країн, забезпечити світ суспільними благами та відігравати позитивну роль у глобальному світі». Тобто Сі просто пропонує двом державам-суперменам взяти та поділити зони впливу та розвивати їх, звичайно, на свій розсуд.

Для України це не варіант. Адже китайська концепція біполярного світу передбачає, що РФ перебуває на користь Китаю, а Україна як колишня республіка Союзу – у сфері впливу Росії. У Пекіні впевнені, якби не допомога Заходу, Китай уже давно разом із Путіним зміг би «переконати» Україну вибрати той варіант цивілізаційного розвитку, який уже вирішено для неї у Пекіні та Москві, а саме – сателіту Росії.

Китай демонструє позицію

Саме тому нічого продуктивного для України від візиту Блінкена не було чого й чекати. Сі Цзіньпін вирішив тонко продемонструвати американцям, що він думає про їхні санкційні пропозиції. Адже того ж дня, коли державний секретар США гостював у Пекіні та застеріг китайських товаришів від «продовження розвитку військово-технічного співробітництва між КНР та РФ», міністр оборони РФ Шойгу та міністр оборони КНР Дун Цзюнь зустрілися на конференції Шанхайської організації співробітництва в Казахстані та підтвердили «необхідність розвивати найтісніші двосторонні зв’язки між дружніми країнами». Вже давно відомо, що вони не обмежуються лише військовими навчаннями та зустрічами міністрів військових відомств.

Отже, Блінкен висловив передостаннє китайське попередження, мовляв, якщо Пекін не припинить свою військово-технічну співпрацю з Москвою, ці заходи застосує Вашингтон. Як реально збираються реагувати у Китаї, було видно на ШОС, адже у китайців таких збігів просто не буває, там усі продумують на кілька кроків уперед. Синхронізація зазначених подій – із цього числа.

Сі таким чином продемонстрував і США, і Путіну, що стратегічні відносини, які він вважає за необхідне сьогодні розвивати між КНР і РФ у їхньому протистоянні із Заходом, переглядатися не принаймні поки що. Росія потрібна Китаю, адже війна проти України послаблює Захід, дозволяючи КНР посилювати свій вплив.

Діалог продовжується – це вже добре

«На мою думку, не варто було очікувати від цього візиту чогось надзвичайного, окрім підтвердження того, що діалог високого рівня продовжується. Візит Блінкена, як раніше і Шольца до Китаю, принципових змін до позиції КНР не вніс, так само, як не відбулося і принципових змін позиції США» – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат Ігор Долгов , який очолював посольства України у ФРН. , Туреччини, Бельгії та Грузії, місію України при НАТО, був заступником міністра закордонних справ України та заступником міністра оборони України.

«З обох боків підтверджено підходи до бачення сучасного світу. Виражені ті самі позиції, які були раніше. Якщо США послідовно виступають із позицій, сприяють подальшої ізоляції РФ, Китай так само послідовно продовжує заявляти, що зберігає нейтралітет у війні і що відносини з Росією відбуваються суто в економічних рамках.

Хоча ми бачимо, що економічні відносини в даному випадку мають чітко визначений вектор і він спрямований у високі технології, особливо електроніки. До 90% електронного обладнання РФ отримує з Китаю, яке використовується для потреб російського ВПК. Є й інші ознаки того, що Китай компенсує досить успішно ті труднощі, в яких Росія опинилася після початку агресії із запровадженням санкцій із боку Заходу.

Днями у Росії пройшла виставка Експо-електроніка, на якій Китай представляло понад 350 компаній. Три роки тому на такій самій виставці Китай був представлений десятком компаній. Це красномовно характеризує сьогоднішню динаміку відносин Китаю з РФ. І, звичайно, це нас ніяк не тішить, адже є свідченням того, що економіка Росії виживає, перебудовується завдяки співпраці з Китаєм. Але разом з тим, і це теж наголошують китайці та сторонні експерти, жодних поставок летальної зброї поки що не зафіксовано. Більше того, є ознаки того, що китайські компанії, насамперед китайські банки, побоюються американських та європейських санкцій та відмовляються від прямих транзакцій із російськими банками. Так само й компанії. Розрахунки здебільшого йдуть через якісь офшори чи інші шляхи. Тобто робиться все, щоб зменшити ризик для Китаю. І це означає, що ці санкції залишаються досить значущим елементом, у тому числі і щодо підтримки торговельних відносин з Росією», – зазначив Ігор Долгов.