“Настав час поговорити про падіння Києва”: The Times описало невтішний сценарій війни

Захід має посилити надання допомоги Україні, оскільки в разі її падіння наступною ціллю російського диктатора Володимира Путіна можуть стати країни Європи – найгірші сценарії вже розглядають у багатьох урядах. Про це у своєму матеріалі для видання The Times пише колумніст Ієн Мартін.

“Липень, російське військо біля воріт Києва. Президент Зеленський виступає в екстреному ефірі, щоб повторити свої зухвалі слова, вперше сказані в лютому 2022 року, про те, що його не потрібно вивозити з України. Ні, йому потрібні боєприпаси, щоб залишитися і воювати з росіянами. Якби тільки Захід прислухався і зробив більше, коли відважні українці благали про допомогу, це могло б змінити ситуацію. Поки союзники сварилися, а Сполучені Штати зрештою надали ще 60 мільярдів доларів допомоги, коли весна переходила в літо, війська Путіна прорвали лінії на півдні та сході. Відступаючим українським військам вдалося лише сповільнити просування. Коли росіяни наблизилися до столиці, нова хвиля біженців втекла з України, шукаючи захисту від безперервних бомбардувань”, – описує він потенційний сценарій подій. 

Автор колонки наголосив, що цей “кошмарний сценарій” зараз роглядають західні політики. Мартін зауважив, що всупереч поширеній думці, що війна в Україні – це вічний “заморожений конфлікт”, на лінії фронту точиться гостра боротьба, і існує реальний ризик того, що українські сили будуть відкинуті.

При цьому лише рік тому ситуація була геть іншою. Багато сподівань покладалося на весняний контрнаступ України. Проте тоді плани реалізувати, на жаль, не вдалося.

Уряди, які найбільше підтримують Україну, явно стурбовані та розглядають навіть найгірші сценарії. Міністр фінансів США Джанет Єллен кілька разів попереджала про те, що в України закінчуються гроші, закликаючи Конгрес ухвалити законопроект про допомогу, який “застопорився” на тлі протистояння законодавців.

“Просування Росії, очевидно, було б згубним для українців. Це також поставило б перед Заходом важкі виклики. Чи відправили б союзники війська на захист Києва? Президент Макрон чітко відчув небезпеку і намагається скерувати Захід до більш силового підходу, підвищуючи можливість введення наземних військ. Інші країни, наприклад Німеччина, рішуче це заперечують. Коли нарешті буде зрозуміло, що мир для європейського населення гарантується лише силою? Коли Україна впаде і Путін перейде до загрози країнам Балтії, Польщі, Фінляндії, Швеції чи Норвегії? Ніхто, хто є прихильником українського самовизначення проти російського варварства, не хоче, щоб цей кошмарний сценарій здійснився. Але ставки такі високі. Ми повинні усвідомлювати жахливу ціну поразки”, – пояснив Мартін.

Він наголосив, що виступає за максимальну військову підтримку на основі того, що Україна має перемогти. Наслідки часткової або повної поразки Києва були б катастрофічними. Але, за його словами, на “комфортному Заході”, далеко від лінії фронту, є одна лінива звичка – приймати бажане за дійсне та бути неготовими до неприємних сюрпризів.

Російське вторгнення в Україну стало несподіванкою для більшості країн. Напередодні уряди США та Великобританії провели публічну кампанію, щоб попередити своїх союзників. Мало хто слухав, окрім Фінляндії, Польщі та країн Балтії, де знають, що означає жити поруч із експансіоністською Росією.

Опитування, проведене Європейською радою з міжнародних відносин у січні в 12 країнах, показало, що лише 10% виборців вважають, що Україна може перемогти. Близько 37% переконані, що найбільш вірогідним є компроміс, а 19,5 % вважають, що Росія зрештою переможе.

Колумніст також нагадав, що можливі й інші сценарії, окрім військової поразки України. До прикладу, в Росії може відбутися державний переворот, або Дональд Трамп у разі перемоги на виборах у США може спробувати нав’язати припинення вогню та де-факто змусити Україну капітулювати.

“Можливо, Україна втримається, а Європа збереться, використовуючи вплив ВВП, який у десять разів перевищує Росію, з населенням у три з половиною рази більшим. Наразі ми ризикуємо втратити з поля зору один із головних уроків української війни. Відходити до самовдоволення європейської безпеки після холодної війни – це не варіант. Нам потрібно зовсім по-іншому думати про те, наскільки небезпечні загрози, озброїтися відповідним чином, підготуватися до гіршого і в кращому випадку сподіватися бути приємно здивованими”, – резюмував він.