Скандал навколо бракованих мін для ЗСУ: що відомо

В Україні виник скандал довкола боєприпасів калібру 120 міліметрів, які не вибухають і не долітають до ворожих позицій. Міноборони України три тижні активно розслідує причини позаштатного спрацювання мін, а Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження.

Військові скаржаться, що кожна десята міна на фронті – бракована. Офіційних коментарів про цей інцидент відповідні органи майже не надають, зокрема невідома кількість бракованих боєприпасів.

Браковані міни – ризик для життя мінометників

Вперше скарги на браковані міни почали з’являтися від військових на початку листопада.

Українські ЗМІ отримали чимало відео від бійців, на яких показані браковані міни та проблеми їхньої роботи. Зокрема, проблема стосується різних ділянок фронту – від Курщини до околиць Курахового – і свідчить про те, що це тисячі мін, ймовірно, виробництва “Укроборонпрому”.

Міни не розриваються після пострілу, застрягають у стволі міномета або ж просто поряд з ним. З переліку проблем боєприпасів калібру 120 міліметрів – не спрацьовує підривник, неякісний вишибний вологий порох.

З власних джерел на фронті ТСН стало відомо, що окремі командири заборонили використовувати міни з цієї партії. І не лише тому, що вони не долітають до ворожих позицій і відтак не можуть прикрити піхоту, а через ризик для життя самих мінометників.

Неякісні партії боєприпасів вилучили

Міноборони проводить розслідування позаштатного спрацювання 120-міліметрових мін.

Як зауважили у відомстві, відсутність офіційних коментарів не свідчить про бездіяльність, а радше є результатом роботи в закритому режимі для забезпечення максимальної ефективності й безпеки. Враховуючи поточну ситуацію з російською агресією, така інформація є чутливою і доступна лише обмеженому колу осіб.

Наразі Міноборони призупинило використання і видавання зазначених партій боєприпасів до з’ясування причин їхнього неналежного функціонування. Вилучено партію мін для подальших досліджень, і до завершення розслідування на фронт постачатимуться міни іноземного виробництва.

Попередньо відомо, що причинами дефектів можуть бути неякісні порохові заряди або порушення умов зберігання, що призвело до пошкодження мін. За цим фактом ДБР порушило кримінальне провадження. Після завершення розслідування комісія ухвалить кадрові рішення щодо посадових осіб, які несуть відповідальність.

Міністерство оборони підкреслює, що саме воно є замовником цього виду озброєння для Сил оборони, водночас виконання державного замовлення здійснює Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. У відповідь на інцидент Міноборони вже вжило заходів для покращення контролю якості, зокрема шляхом посилення моніторингу умов зберігання та вдосконалення процедур перевірки на всіх етапах – від виробництва до постачання на передову.

Член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський розповів, що головними причинами позаштатного спрацювання 120-міліметрових мін стало зниження температури та підвищена вологість.

Він підтвердив, що зафіксована ціла низка випадків нештатних спрацювань мін, які підрозділи Сил оборони отримали від певного виробника.

“Була утворена міжвідомча комісія, до якої увійшли представники Міноборони, Мінстратегпрому, представники складових сектору безпеки й оборони. Комісія з’ясувала причини. До комітету з питань нацбезпеки та розвитку надіслано відповідний звіт цієї комісії. Я не можу розголошувати деталі, але загалом з’ясовано, що головними причинами є зниження температури та підвищена вологість. В умовах сухої погоди ці міни не давали жодних збоїв”, – пояснив нардеп.

За його словами, вся бракована партія мін відкликана. Виробник найближчим часом має замінити продукцію, але перш ніж потрапити на фронт, міни “пройдуть ретельне додаткове обстеження”.

Кількість мін нардеп не називає і додає, що цією справою мають займатися правоохоронні органи.

“На майбутнє буде приділено більше уваги для перевірки якості мін, умов виготовлення, зберігання і застосування”, – додав Веніславський.

Проблема може бути в поросі

Військовий експерт Олександр Коваленко у своєму Telegram зауважив, що проблема з мінами може бути пов’язана з неякісними порохом і тротилом. Зокрема, він підкреслив що проблема з цими складниками є в усьому світі.

“Попит них настільки великий, що виник гострий дефіцит. Своєю чергою ми регулярно чуємо про те, що Україна збільшує обсяги виробництва артилерійських боєприпасів, і це правда”, – зазначив експерт.

Також Коваленко зауважує, що за швидких темпів масштабного виробництва мін не варто було очікувати відповідної якості та відповідної перевірки продукції.

“Нарощування можливе лише в разі застосування сурогатів і в напівкустарних умовах, продукція, вироблена в яких, навряд чи пройшла б технічний контроль як на самому виробництві, так і військову прийомку перед передаванням до підрозділів. Отже, ні в першому, ні в другому випадку жодного контролю не здійснювали”, – повідомив Коваленко.

Експерт зазначає, що в умовах гострого дефіциту основних компонентів під час виробництва боєприпасів і спроби вийти з ситуації доводиться експериментувати з сумішами. Однак треба усвідомлювати всі ризики та недоліки сумішей, вести ретельний технічний контроль продукції.

Коваленко вважає, що потрібно працювати не над кількістю, а над якістю військової продукції. Зокрема, це стосується не лише мін.

Звідки взяли гроші на міни

Народний депутат України Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі розповів, що кошти на боєприпаси взяли з ПДФО.

Він нагадав, що рік тому податок на доходи фізичних осіб забрали від громад і перенаправили на Міноборони та Держспецзвʼязку.

“Ніби так і треба було робити, скажете ви. Але насправді громади йі так виділяли кошти на військові потреби, але їх перенаправили на центральні відомства”, – зазначив нардеп.

Гончаренко зауважив, що декілька місяців тому була інформація, що Міноборони використало 100% коштів, проте вони пішли на “зброю, яка не працює”.

“Ще рік тому я порушував питання, що необхідно залишити гроші в громадах, що вони можуть швидше допомагати ЗСУ. Але мене ніхто не слухав”, – додав нардеп.

Як вважає журналістка Тетяна Ніколаєнко, на бракованій партії мін держава зазнала збитків щонайменше на 50 мільйонів євро. Вона зазначила, що протягом року ціни на цю міну варіюються на європейському ринку десь у межах 530-570 євро.

Тепер перед “Агенцією оборонних закупівель” постане виклик знайти на ринку не просто міни за такою ціною, а ще й таку кількість.

120-міліметрова міна з’явиться нескоро

Як повідомив головний редактор “Цензор.НЕТ” Юрій Бутусов, неякісних мін з фронту відкликають 100 тисяч. Цього б могло вистачити на пів року економного витрачання на фронті.

За його словами, тепер у бійців 120-міліметрова міна з’явиться нескоро.

Голова правління громадської організації “Центр протидії корупції” Віталій Шабунін у фейсбуку зауважив, що відкликання неякісних мін з фронту без їхньої заміни є небезпечним кроком, адже військовим нелегко прикривати піхоту на позиціях.

 “Це гірше, огидніше, а головне – в сто разів небезпечніше, ніж “яйця по 17 грн”. Їжу можна купити на місці. 100 тисяч мін – ні. Їжа втричі дорожча, але була”, – зауважив голова правління організації.

Шабунін зазначив, що “снарядний голод – це катастрофа, а снарядний голод, оплачений нашими грошима – це диверсія”. Також він додав, що службова недбалість усіх, хто допустив неякісні міни на фронт, межує з державною зрадою.