Компенсація за пошкоджене майно: в яких випадках можуть відмовити у виплаті

Через війну, яку розпочала Росія, житло українців може бути пошкоджене і зруйноване. Вони можуть отримати грошову компенсацію від держави. Але іноді особі можуть відмовити у виплаті компенсації.

Фахівці «Юридичного порадника для ВПО» розповіли, у яких випадках можуть також відмовити у наданні компенсації  за проведений ремонт.

Вони нагадали, що окрім основних підстав для відмови у наданні компенсації за пошкоджене майно, Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна передбачені ще й додаткові підстави. Додаткові підстави для відмови в наданні компенсації стосуються лише компенсації за виконаний ремонт.

Відповідно до абз. 18-20 п.14 цього Порядку такими підставами є встановлення факту отримання заявником грошової чи матеріальної допомоги для проведення ремонтних робіт від українських чи міжнародних організацій, зокрема благодійних, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій;

«Якщо ви отримали допомогу від благодійних / громадських організацій, або ці організації здійснили ремонт вашого пошкодженого житла, або ремонт був здійснений за кошти місцевої влади, – отримати компенсацію за пошкоджене житло за програмою «єВідновлення» неможливо», – пояснили юристи.

Відсутність інформаційних повідомлень від заявника з доданими фотоматеріалами та акта комісійного обстеження, виконаного відповідно до вимог Порядку, та/або звіту з технічного обстеження відповідно до п. 9 Порядку виконання невідкладних робіт, що фіксують факт та обсяги пошкоджень об’єкта нерухомого майна.

Чи можуть відмовити у наданні компенсації одночасно за кількома підставами

Так, у рішенні про відмову у наданні компенсації обов’язково зазначаються підстави для такої відмови, тобто, комісія повинна описати всі «недоліки», які призвели до негативного рішення.

Відповідно до підп. 2 п.25 Порядку у разі незгоди з рішенням комісії про відмову у наданні компенсації заявник має право подати заперечення до уповноваженого органу (а це відповідний орган місцевого самоврядування, при якому й утворюється комісія) протягом п’яти робочих днів з дати отримання повідомлення про прийняття рішення комісією.

 Заперечення можна подати у паперовій формі через адміністратора ЦНАП, посадову особу органу соціального захисту населення або нотаріуса.

Рішення уповноваженого органу можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Лисенко Катерина

Recent Posts

Мобілізація в Україні: ухилянти ігнорують повістки, а суди скасовують покарання

В Україні зростає кількість непогашених штрафів за порушення військового обліку. З початку 2025 року вже…

13 хв. ago

Стало відомо, що зараховуватиметься українцям як страховий стаж

Пенсійний фонд України буде сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за полонених цивільних. Таким чином вони…

16 хв. ago

ПриватБанк змінив тарифікацію популярної послуги: що потрібно знати клієнтам

Державний ПриватБанк змінив тарифи на деякі фінансові операції. Скільки платитимуть клієнти, пояснили на офіційному сайті фінансової установи.…

18 хв. ago

Кому в Україні більше не знайти роботу: війна змінила ринок праці та вимила старі професії

Повномасштабна війна дуже змінила ринок праці в Україні. Якщо на перший погляд здається, що кількість…

21 хв. ago

Кредити під час війни: хто отримує гроші та що змінилося для клієнтів банків

Більшість банків не планують піднімати відсотки за кредитами, незважаючи на збільшення облікової ставки НБУ. Банківський…

24 хв. ago

Мобілізація студентів: коли і хто отримає повістки з 1 квітня

В Україні триває мобілізація чоловіків віком від 25 до 60 років, але для деяких категорій є винятки, зокрема для студентів. Більшість з них…

39 хв. ago