Україна п’ять місяців тримається за Курщину: аналіз операції від Washington Post

Україна відчайдушно чіпляється за шматок території Курщини, який вона все ще контролює. Дозвіл Байдена бити вглиб РФ ракетами американського виробництва, а також багнисті умови та природні бар’єри, зокрема річки, дозволили Україні утримати деякі лінії. Але величезне розгортання російської сили на Курщині допомогло Москві повернути близько 40 відсотків із того, що контролювала Україна на початок операції. Про це йдеться у статті The Washington Post.

Путін применшив масштаби операції України на Курщині, назвавши її марним побічним ефектом від основних бойових дій.

«Але майже п’ять місяців по тому, коли бої посилюються, битва за цей куточок західної Росії довела, що транскордонне вторгнення України стало переломним моментом у війні – навіть якщо остаточний результат залишається неясним», – пише WP.

У виданні зауважують, що Путін попри все намагається відвоювати Курщину, аби забрати з рук України «козир» на майбутніх імовірних переговорах.

Скептицизм щодо ефективності Курської операції

Існував скептицизм щодо ефективності Курської операції – як в Україні, так і серед її партнерів – критики припускали, що Україні краще було б зміцнити свої існуючі лінії фронту на сході.

«Я можу бути з вами відвертим: навіть коли я створював цю операцію… я взагалі дуже скептично ставився до неї», – сказав полковник Дмитро Волошин, командир 82-ї бригади ЗСУ. Відтоді, за його словами, важливість битви в Курську стала «беззаперечною».

Для чого вона потрібна

Прихильники операції кажуть, що наступ був єдиним виходом для України: російський напад на півночі був неминучим, а російські укріплення на півдні та сході України зробили б подібні операції там майже неможливими.

Видання зауважує, що Росія все ще обстрілює Сумську область через кордон, вона також вперше використовує свою зброю вдома, завдаючи шкоди своїм містам та інфраструктурі, а не лише Україні.

У прикордонних селах Сумської області, де Росія регулярно завдає ударів керованими авіабомбами, більшість мирних жителів покинули домівки. Зараз їхні будинки порожні, зруйновані або перетворені на тимчасові військові бази та медичні пункти.

У виданні зауважують, що Росія стягнули до Курської області 60 000 солдатів і атакує українські позиції всіма наявними в її розпорядженні засобами. І якщо ЗСУ відступлять, то всі ці сили послідують за ними назад в Україну.

Принципова історія для Путіна

«Це принципова історія для Путіна, перш за все. Він кинув сюди готові й найкращі бригади. Це навчені, впевнені в собі типи… Ми боремося з елітою. Ми відтягнули їх з інших регіонів. Ми нікуди не підемо», – заявив командир 225-го штурмового батальйону України, капітан Олег Ширяєв.

35-річний Андрій, командир підрозділу безпілотників, що базується там, розповів, як нещодавні російські методи показують, що вони прагнуть відбити Курську область будь-якою ціною.

«Вони посилають танк, ми його знищуємо, вони посилають БТР, ми його знищуємо, вони посилають БТР, ми його знищуємо. А зараз використовують мотоциклетні групи. Навіть якщо ми все це знищуємо, вони, ймовірно, вони все одно прийдуть пішки», – каже український командир.

25-річний Дмитро, командир десантно-штурмової роти тієї ж бригади, назвав тактику Росії «м’ясним штурмом». Але навіть якщо росіяни витрачають величезну кількість військ і обладнання на спроби повернути територію, він не очікує, що Росія зможе легко проштовхнути українську оборону цієї зими.