Верховна Рада готує зниження мобілізаційного віку: наскільки це реально та доцільно

Про зменшення призовного віку говорив Тарас Чмут, а нардеп Роман Лозинський заявив, що це має статися; у комітеті ВР з нацбезпеки від цієї теми відхрещуються, хоча зміни й можливі, а експерти наголошують на важливості мобілізації громадян, молодших за 25 років

У квітні ветеран АТО та керівник фонду “Повернись живим” Тарас Чмут заговорив про необхідність зменшити мобілізаційний вік в Україні до 20 років. А напередодні народний депутат Роман Лозинський в інтерв’ю заявив, що граничний вік призову дійсно ж можуть змінити. А у парламентському комітеті з питань нацбезпеки кажуть, що таких обговорень наразі немає, але зменшити можуть саме максимальний вік. Думки експертів стосовно цього відрізняються, але вони погоджуються у загальному питанні – робити військовозобов’язаними людей, молодших за 25 років, потрібно.

Водночас експерти наголошують – держава втратила занадто багато часу, вирішуючи мобілізаційні питання. Тож залучення молодих людей до війська прямо пов’язано з темою обороноздатності країни. Інформатор з’ясував, чи дійсно у парламенті говорять про те, щоб зробити вік призову до війська меншим за 25 років.

Чи зменшать в Україні мобілізаційний вік

Ми запитали у народних депутатів Юрія Мисягіна, Максима Березіна, Ігоря Герасименка та Юрія Здебського, які входять до комітету ВР з питань нацбезпеки, чи справді питання щодо пониження мобілізаційного віку з 25 років наразі обговорюється. Всі вони заперечили таке твердження. 

“Ніякого зниження призовного віку на зараз не планується. Ніяких обговорень в комітеті теж не проводиться”, – заявив у коментарі заступник голови профкомітету Юрій Місягін.

Водночас він нагадав, що воювати можуть і 18-річні українці. У мобілізаційному законі прописана норма, згідно якій добровольці віком 18-25 років можуть підписати річний контракт із ЗСУ.

Але Тарас Чмут ще у квітні цього року під час спілкування з “Українською правдою”, що військо потребує молодих людей, тому мобілізаційний вік потрібно понизити до 20 років. І казав він це не просто так, адже військові теж озвучували потребу у людському ресурсі. А 18 червня депутат Роман Лозинський в інтерв’ю Liga.net допустив, що це дійсно може статися.

Після цього заступник командира 3-ї ОШБр Родіон Кудряшов заявив, що мобілізаційний вік необхідно понизити до 21 року і розробити державні програми підготовки до служби учнів та студентів. Про що все це може свідчити?

1. Війську потрібні молоді люди і влада про це знає, але депутати не хочуть публічно обговорювати тему, адже рішення про зниження призовного віку є непопулярним;
2. Питання дійсно можуть поки не розглядати на рівні комітетів, але думки про це подекуди можуть з’являтися, а повітря через це вже “наелектризоване”, що і змушує останнім часом спікерів із зовсім різних сфер піднімати таке питання у публічному полі.

Зміни розглядають – напружуватися чи видихати

Член комітету з нацбезпеки Юрій Здебський під час спілкування з нами наголосив, що тривають дещо інші дискусії – щодо змін, щоб до війська призивали людей до 50 років, не більше. Існує думка, що люди від 50 до 60 років краще допомагатимуть економічній ситуації.

“На засіданні комітету (з нацбезпеки – ред.) розглядалося питання ефективності використання мобілізованих військовослужбовців віком 50+. Є така думка, що використовувати людей такого віку – неефективно”, – розповів Інформатору Здебський.

Війна – справа лише молодих? Що кажуть експерти

Військовик та аналітик Олег Жданов називає правильним можливе зниження максимального граничного віку з 60 до 50 років.

“Війна – справа молодих, адже людям 50 та більше років важче, ніж молодшим. Я не принижую гідність цих людей, але фізично вони не витягнуть”, – зазначив він у коментарі.

Водночас ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Романенко під час спілкування з нами наголошує, що не підтримує скасування мобілізації для людей віком 50+. Каже, що навпаки – воювати потрібно дозволити і людям 60-65 років, але добровільно. Однак він зауважує, що закон про мобілізацію проблему власне мобілізації не вирішує – держава втратила багато часу на вирішення цього питання, але людей у війську досі не вистачає. 

“Щоб зрозуміти, до якого віку можна понизити вік призову, треба провести до кінця справедливий етап обліку всіх чоловіків з 18 до 60 років, а також військовозобов’язаних жінок”, – сказав Романенко.

А на думку Олега Жданова, мобілізаційний вік треба зменшити до 20 років. Таке рішення, додає він, може негативно вплинути на демографічну ситуацію, але це питання у разі програшу на полі бою було б взагалі не актуальним.

“В даному випадку треба обирати між поганим і дуже поганим. Погане – зниження мобілізаційного віку і проблеми з демографією. Дуже погане – це програш у війні”, – підсумував експерт.

Що у підсумку

Заяви військового та волонтера Чмута, депутата Лозинського, заступника командира 3 ОШБ Кудряшова з’явилися не на пустому місці. Водночас є питання доцільності зниження мобілізаційного віку, адже армії потрібні молоді люди – фізично витриваліші та завзятіші. 

Втім, таке рішення непопулярне, тому депутати, ймовірно, не хочуть поки про це говорити. Однак не можна виключати, що серед представників влади це питання все ж розглядається. В кінці-кінців все вирішуватиме Офіс президента та ЗСУ, звідки і йде запит про необхідну кількість нових військових (у 2023 році, за словами президента Зеленського, йшлося про 450-500 тисяч осіб – ред.), – на цьому ґрунтуються і слова Чмута.

Якщо ж влада вирішить зменшити максимальний граничний вік для мобілізації з 60 до 50 років, чого також не можна виключати, новоутворену прогалину доведеться теж закривати людьми. І це ще одна теза на користь того, щоб дозволити мобілізувати на фронт людей молодше 25 років. Тож хочуть цього депутати чи не хочуть, їм, можливо, доведеться розглянути таке питання серед інших непопулярних рішень, які диктує війна.