ЗС РФ знищили українську переправу і мають просування на 3 напрямках, — ISW

Російські окупанти наступають на кількох ділянках фронту і мають незначні успіхи. Також вони концентрують сили в Запорізькій області. Про це йдеться у звіті за 18 липня американського Інституту вивчення війни.

Бої на кордонах з Росією

16 липня повідомлялося, що ЗС РФ здійснили обмежений і невдалий транскордонний рейд у Сумську область. Український військовий повідомив, що російська ДРГ намагалася прорватися до Чуйківки, Рожковичів і Ситного, що в 5 км від кордону з Росією. Окупанти почали атаку після інтенсивного артилерійського та мінометного обстрілу, а українські сили пізніше відбили її.

Також аналітики ISW зазначають, що ЗС РФ мають просування на північ від Харкова. Геолокаційні кадри, опубліковані 17 липня, показують, що російські сили просунулися в західному Глибокому. Командир чеченського спецназу “Ахмат” Апті Алаудінов 18 липня заявив, що російські війська контролюють “першу лінію багатоповерхівок” у Вовчанську, хоча ISW не з’ясував, які саме багатоповерхівки він мав на увазі.

Бої на Луганщині

ЗС РФ нещодавно трохи просунулися на південний схід від Куп’янська, на південний захід від Сватового та на захід від Кремінної. Російські військові блогери стверджували, що російські війська знищили українську переправу та кілька українських позицій у Глушківці, яка розташована на південний схід від Куп’янська та Куп’янськ-Вузловому, що на південь від Куп’янська протягом ночі з 17 на 18 липня.

Бої на Донеччині

18 липня ЗС РФ продовжили штурм на Сіверському напрямку, однак підтверджених змін лінії фронту не було. Російські мілблогери стверджували, що російські війська нещодавно просунулися поблизу Роздолівки (на південь від Сіверська). 17 і 18 липня окупанти продовжували наступ на південний схід від Сіверська в районах Спірного, Верхньокам’янського, Виїмки та Берестового та на південь від Сіверська в районі Переїзного.

Повідомляється, що 18 липня російські війська просунулися поблизу Часового Яру, але підтверджених змін на лінії фронту не було. Український військовий оглядач Костянтин Машовець заявив, що підрозділи російських десантників висунулися до каналу Сіверський Донець-Донбас у межах східної Калинівки (на північ від Часового Яру) і наступали в напрямку перетину каналу та траси Т-0504 на південний схід від Часового Яру. Машовець припустив, що російські війська можуть перетнути канал на південь від Калинівки або на південь від Нового мікрорайону (східний Часів Яр).

Також аналітики Інституту стверджують, що ЗС РФ просунулися в межах Калинівки та в лісовій зоні на південний захід від Кліщіївки. Також росіяни незначно просунулися на південь від Торецька на тлі продовження наступу в Торецькому напрямку 18 липня. Геолокаційні кадри, опубліковані 18 липня, показують, що російські сили за підтримки бронетехніки нещодавно просунулися в межах східного Нью-Йорка (на південь від Торецька).

ЗС РФ мають просування на північний захід від Авдіївки на тлі продовження наступальних операцій в авдіївському напрямку 18 липня. Геолокаційні кадри, опубліковані 18 липня, показують, що російські війська нещодавно незначно просунулися в центральну Євгенівку (на північний захід від Авдіївки). Російські військкори стверджували, що армія РФ має просування на північний захід від Авдіївки в районі Євгенівки, Воздвиженки, Лозуватського, Прогресу та Новоселівки Першої та на південний захід від Авдіївки в районі Карлівського водосховища. Окупанти просунулися до річки Вовча на захід від Восходу (на північний захід від Авдіївки) та наступають на Вовче і Прогрес з Євгенівки, а з півночі — на Новоселівку Першу.

Російські війська продовжували наземні атаки на захід від Донецька в районі Красногорівки та Георгіївки та на південний захід від Донецька в районі Парасковіївки та Костянтинівки 17 і 18 липня, але жодних підтверджених змін на лінії фронту не було.

Речник Групи військ Української Хортиці підполковник Назар Волошин повідомив українському виданню Суспільне Донбас 18 липня, що українські війська відійшли з Урожайного після того, українські позиції в Урожайному були знищені обстрілами, що свідчить про те, що російські війська нещодавно захопили весь населений пункт і також, ймовірно, діяли на полях на схід від Урожайного.

Волошин заявив, що українське командування віддало наказ про вихід з Урожайного, щоб зберегти українських військовослужбовців, але зазначив, що українські сили зберігають контроль над ситуацією в районі кордону Донецько-Запорізької області.

Бої на південному напрямку

Геолокаційні кадри, опубліковані 17 липня, показали, що російські війська просунулися в полях на південь від Гуляйполя. Також росіяни повідомляють, що просунулися на захід від Марфополя (на південний схід від Гуляйполя).

В українському Генштабі проінформували, що російські війська випустили близько 100 некерованих авіаційних бомб по всій лінії фронту на заході Запорізької області.

18 липня радник мера Маріуполя Петро Андрющенко зазначив, що російські війська почали зосереджувати війська на заході Запорізької області з різних регіонів, і припустив, що ЗС РФ, можливо, планують здійснити новий наступ на регіон. Андрющенко заявив, що російські війська передислокують війська з Новоазовська і просуваються ближче до лінії фронту в напрямку Розівка ​​(на північний захід від Маріуполя) – Пологи (на південь від Гуляйполя) і Токмак, а не рухаються уздовж Азовського моря через Бердянськ і Приморськ.

Українські військові 17 липня визнали, що українські сили, ймовірно, більше не діють у Кринках, але продовжують бойові дії поблизу Кринок та в інших місцях на східному (лівому) березі Херсонської області та ведуть бої за острови в дельті річки Дніпро біля Кринок після того, як російські війська протягом восьми місяців знищили українські позиції в цьому населеному пункті.

Український командир взводу десантно-штурмової роти, яка воювала в Кринках протягом двох місяців, назвав російські атаки на українські позиції в цьому населеному пункті “м’ясними штурмами” і зазначив, що російські сили проводили по сім-вісім атак на день, а під час передислокації взводу до Кринок чисельність російського особового складу в штурмових групах зменшилася з шести-семи осіб на групу до трьох-чотирьох осіб, багато російських військовослужбовців відмовилися воювати. Командир взводу додав, що російські десантно-штурмові групи складаються з висококваліфікованих і навчених військових, таких як десантники та підрозділи російського спецназу.