У вівторок, 16 квітня, президент Володимир Зеленський підписав закон №10449 про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Тепер документ має бути опублікований у парламентській газеті “Голос України”. Щойно це станеться, до початку дії нових норм залишиться 30 днів.
Разом з тим, алгоритм дії деяких з положень закону залишається незрозумілим. Найгостріші запитання журналісти видання “Телеграф“ поставило члену Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Федору Веніславському.
— За законом, усі військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані в Реєстрі протягом 60 днів. Вочевидь, йдеться про мільйони громадян. Чи витримає система ТЦК/ЦНАП таке навантаження?
— Під час обговорення законопроєкту ми ставили це питання заступникам міністра оборони, які були у нас на комітеті. Вони запевнили, що при комбінованому підході, коли громадяни зможуть виконати цю вимогу через ТЦК, ЦНАП або електронний кабінет, проблем не буде.
— Але електронний кабінет ще не запрацював. Ба більше, на його впровадження Кабміну надали два місяці, тобто скористатися ним можна буде лише по завершенні строків для актуалізації даних?
— Закон також поки що не набрав чинності. Станеться це лише за місяць після публікації тексту в парламентському виданні. Два місяці для впровадження електронного кабінету почалися ще на етапі розгляду законопроєкту про мобілізацію на комітеті.
В Міністерстві цифрової трансформації дуже активно працюють над цим сервісом, тому все має бути впроваджено вчасно.
— Яким чином перевірятимуть точність і достовірність даних, внесених в електронний кабінет військовозобов’язаними?
— Так, це питання досить складне. На перших етапах роботи кабінету ідентифікація особи, дійсно, може бути проблематичною. Втім, щойно набуде чинності закон про внесення змін до Закону про Єдиний реєстр військовозобов’язаних громадян, призовників і резервістів (Реєстр), буде налагоджено обмін даними між усіма наявними базами.
У разі навмисного внесення недостовірних даних громадянин може понести відповідальність. Про те, яку саме, — згодом, але, думаю, бажання вводити державу в оману буде мінімальним.
— Новий закон зобов’язує громадян завжди мати при собі військово-облікові документи. Водночас оновити дані можна буде й дистанційно — в електронному кабінеті. Як в такому разі довести працівникам ТЦК на вулиці, що вимога закону тобою виконана, якщо під рукою нема смартфону?
— У всіх уповноважених на перевірку документів працівників поліції і ТЦК буде постійний доступ до системи “Оберіг”, де вони в онлайн-режимі зможуть на місці оперативно перевірити, чи внесено туди актуалізовані дані громадянина, — каже Федір Веніславський.
Отримати відповіді на деякі запитання про покладені на військовозобов’язаних громадян обов’язки і відповідальність за їхнє невиконання від нардепа, на жаль, не вдалося. Тому з ними журналісти звернулися до адвоката юридичної компанії “Riyako&partners”, заступниці голови військового комітету Асоціації правників України Катерини Аніщенко.
— Як довести, що людина була поінформована про новий закон? Зокрема, про необхідність актуалізації даних, отримання повістки, явку до ТЦК тощо?
— По-перше, незнання закону не звільняє від відповідальності. Щойно документ буде оприлюднений в газеті “Голос України”, він вважається таким, що набув чинності, а громадяни, відповідно, сповіщеними про його ухвалення, початок роботи і наслідки за ухилення від його виконання.
Щодо повісток закон передбачає, що виклик у ТЦК направлятимуть за адресою реєстрації, вказаною в біографічному реєстрі. Якщо особа змінила адресу реєстрації, вона зобов’язана повідомити про це ТЦК. У разі відсутності такого сповіщення, автоматично вважатиметься, що громадянин отримав повістку і має 10 днів на виконання вимог, вказаних у ній.
— Серед можливих покарань за ухилення від виконання вимог закону значиться обмеження у праві на управління транспортним засобом і штраф. Якщо людина не сплачує штраф і знайти її не можуть, що робитиме влада?
— Її зможуть знайти. Спочатку вона отримає сповіщення про ще один штраф. Після несплати вдруге, можуть бути розпочаті слідчі дії в рамках кримінального провадження. В такому разі громадянин матиме справу зі статтею про ухилення від мобілізації.
Якщо ми кажемо про відкриття кримінальної справи, тут вже підключаються всі наявні механізми розшуку: відеозаписи з камер спостереження, відстеження кредитної картки і таке інше.
— А як щодо сценарію, за якого громадянин сплатив штраф, але дані звіряти все одно не квапиться? Яка санкція передбачена у такому разі?
— Повторне накладення штрафу. Розміри штрафів в законі не прописані, але йтиметься про суми від 8,5 тис. грн до 17 тис. грн. Максимально можливий штраф — 80 тис. грн. Як і за минулої редакції, у новому законі передбачено, що рішення про штрафи ухвалюватиме начальник ТЦК.
У Швейцарії церква задля експерименту замінила у сповідальні священника на цифровий аватар Ісуса. Завдяки штучному інтелекту він…
Як стало відомо, що в Україні пенсіонери можуть користуватися пільгами на сплату земельного податку, але вони не поширюються на…
Продукти першої необхідності помітно подорожчали під тиском інфляції та інших факторів, а деякі торгові точки…
Згідно з недавнім аналізом Financial Times, мобілізаційний резерв України становить близько 3,7 млн чоловіків віком від 25…
В Україні почастішали випадки штрафування водіїв вживаних автомобілів, привезених зі США. Причина криється в технічних…
Останніми днями схоже, що у Москві з'явилася ще одна божевільна звичка. Після вечірніх лякалок Путіна,…