У вівторок, 16 квітня, президент Володимир Зеленський підписав закон №10449 про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Тепер документ має бути опублікований у парламентській газеті “Голос України”. Щойно це станеться, до початку дії нових норм залишиться 30 днів.
Разом з тим, алгоритм дії деяких з положень закону залишається незрозумілим. Найгостріші запитання журналісти видання “Телеграф“ поставило члену Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Федору Веніславському.
— За законом, усі військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані в Реєстрі протягом 60 днів. Вочевидь, йдеться про мільйони громадян. Чи витримає система ТЦК/ЦНАП таке навантаження?
— Під час обговорення законопроєкту ми ставили це питання заступникам міністра оборони, які були у нас на комітеті. Вони запевнили, що при комбінованому підході, коли громадяни зможуть виконати цю вимогу через ТЦК, ЦНАП або електронний кабінет, проблем не буде.
— Але електронний кабінет ще не запрацював. Ба більше, на його впровадження Кабміну надали два місяці, тобто скористатися ним можна буде лише по завершенні строків для актуалізації даних?
— Закон також поки що не набрав чинності. Станеться це лише за місяць після публікації тексту в парламентському виданні. Два місяці для впровадження електронного кабінету почалися ще на етапі розгляду законопроєкту про мобілізацію на комітеті.
В Міністерстві цифрової трансформації дуже активно працюють над цим сервісом, тому все має бути впроваджено вчасно.
— Яким чином перевірятимуть точність і достовірність даних, внесених в електронний кабінет військовозобов’язаними?
— Так, це питання досить складне. На перших етапах роботи кабінету ідентифікація особи, дійсно, може бути проблематичною. Втім, щойно набуде чинності закон про внесення змін до Закону про Єдиний реєстр військовозобов’язаних громадян, призовників і резервістів (Реєстр), буде налагоджено обмін даними між усіма наявними базами.
У разі навмисного внесення недостовірних даних громадянин може понести відповідальність. Про те, яку саме, — згодом, але, думаю, бажання вводити державу в оману буде мінімальним.
— Новий закон зобов’язує громадян завжди мати при собі військово-облікові документи. Водночас оновити дані можна буде й дистанційно — в електронному кабінеті. Як в такому разі довести працівникам ТЦК на вулиці, що вимога закону тобою виконана, якщо під рукою нема смартфону?
— У всіх уповноважених на перевірку документів працівників поліції і ТЦК буде постійний доступ до системи “Оберіг”, де вони в онлайн-режимі зможуть на місці оперативно перевірити, чи внесено туди актуалізовані дані громадянина, — каже Федір Веніславський.
Отримати відповіді на деякі запитання про покладені на військовозобов’язаних громадян обов’язки і відповідальність за їхнє невиконання від нардепа, на жаль, не вдалося. Тому з ними журналісти звернулися до адвоката юридичної компанії “Riyako&partners”, заступниці голови військового комітету Асоціації правників України Катерини Аніщенко.
— Як довести, що людина була поінформована про новий закон? Зокрема, про необхідність актуалізації даних, отримання повістки, явку до ТЦК тощо?
— По-перше, незнання закону не звільняє від відповідальності. Щойно документ буде оприлюднений в газеті “Голос України”, він вважається таким, що набув чинності, а громадяни, відповідно, сповіщеними про його ухвалення, початок роботи і наслідки за ухилення від його виконання.
Щодо повісток закон передбачає, що виклик у ТЦК направлятимуть за адресою реєстрації, вказаною в біографічному реєстрі. Якщо особа змінила адресу реєстрації, вона зобов’язана повідомити про це ТЦК. У разі відсутності такого сповіщення, автоматично вважатиметься, що громадянин отримав повістку і має 10 днів на виконання вимог, вказаних у ній.
— Серед можливих покарань за ухилення від виконання вимог закону значиться обмеження у праві на управління транспортним засобом і штраф. Якщо людина не сплачує штраф і знайти її не можуть, що робитиме влада?
— Її зможуть знайти. Спочатку вона отримає сповіщення про ще один штраф. Після несплати вдруге, можуть бути розпочаті слідчі дії в рамках кримінального провадження. В такому разі громадянин матиме справу зі статтею про ухилення від мобілізації.
Якщо ми кажемо про відкриття кримінальної справи, тут вже підключаються всі наявні механізми розшуку: відеозаписи з камер спостереження, відстеження кредитної картки і таке інше.
— А як щодо сценарію, за якого громадянин сплатив штраф, але дані звіряти все одно не квапиться? Яка санкція передбачена у такому разі?
— Повторне накладення штрафу. Розміри штрафів в законі не прописані, але йтиметься про суми від 8,5 тис. грн до 17 тис. грн. Максимально можливий штраф — 80 тис. грн. Як і за минулої редакції, у новому законі передбачено, що рішення про штрафи ухвалюватиме начальник ТЦК.
У 2024 році в Україні триває мобілізація, і багатьох цікавить, як хвороби серця та кровообігу…
Тимчасова слідча комісія з питань порушення законодавства в Міноборони та ЗСУ рік вивчала ситуацію у…
Ви думаєте, що листопад — це час для гарячого чаю та затишних пледів? А ось…
Ситуація з обстрілами та пошкодженнями АЕС в Україні викликає занепокоєння. Так, під час ворожих обстрілів…
Після удару балістичною ракетою по Україні, росіяни почали поширювати карту на якій позначили європейські міста…
Серед частини британського суспільства розростається невдоволення після того, як з'ясувалося, у що обійшлася коронація короля Чарльза…