Від повістки до передової 60 днів: експерти про “нові” підходи підготовки новобранців

У Міноборони та Офісі президента підтверджували, що посилення мобілізації дозволило поповнити ЗСУ новобранцями й навіть провести деякі ротації. Однак нових бійців готують за 1,5-2 місяці й одразу відправляють на передову. Фокус з’ясував, чи є такий підхід ефективним.

У 2024 році в Україні внесли законодавчі зміни для посилення мобілізації, що дозволило провести деякі ротації у війську. Однак, як з’ясувалося днями, Збройним силам бракує часу на навчання призваних громадян. Розповідаємо, чому виникла така проблема та чи означає це, що нові мобілізовані будуть малоефективними на фронті.

Посилення мобілізації в Україні й перші його “плоди”

Одним з найбільш непопулярних рішень 2024 року серед цивільного суспільства в України стало посилення мобілізації. Навколо законодавчих змін, які робили ухилення від призову складнішим, а покарання — жорсткішими, точилися дискусії та скандали.

18 травня набрав чинності закон про посилення мобілізації в Україні. Військовозобов’язаним дали 60 днів (до 16 липня) на оновлення своїх даних, а штрафи за порушення військового обліку й мобілізації зросли.

Окрім того, у 2024 році в Україні знизили так званий “мобілізаційний вік” — з 27 до 25 років. Нині мобілізації підлягають військовозобов’язані віком від 25 до 60 років.

Минулого року Міністерство оборони затвердило нові норми для ВЛК, після чого придатними стали призовники з безсимптомним ВІЛ, вірусними гепатитами, тривожними розладами, розсіяним склерозом тощо. На початку квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про скасування статусу “обмежено придатний”.

Отримати відстрочку від мобілізації також у 2024 році стало складніше. Зокрема Міністерство освіти й науки позбавило українців можливості вступати на денну форми аспірантури за контрактом. Вступникам залишилося вступати на бюджет або ж за контрактом, але заочно. Відстрочку можна отримати при цьому лише в першому випадку. У можливості відновитись на денній формі громадян теж обмежили.

Ускладнення можливості отримати відстрочку, новий обов’язок оновити військово-облікові дані та жорсткіші покарання для ухилянтів дали свої “плоди”. Якщо раніше для когось мобілізація здавалась теоретичною перспективою, то після змін вона стала жорсткою реальністю. Поки мирні мешканці сперечались про свої права й обов’язки, захисники на передовій чекали на підсилення.

Вже 19 червня секретар оборонного комітету Верховної Ради Роман Костенко заявив, що результатами посилення мобілізації у Генштабі ЗСУ задоволені. З його слів, кількість мобілізованих навіть перевищила очікування, і командування сподівається на збереження такої тенденції.

28 серпня в Офісі президента передавали, що зміни у законі про мобілізацію дозволили провести деякі ротації та покращили системи підрахунку українців, на яких “можна розраховувати”. Посилення мобілізації покращило ситуацію з рекрутингом та допомогло плануванню у війську.

У Міноборони наприкінці серпня інформували про збільшення показників призову у 2,5 раза, якщо порівнювати з першим кварталом року.

З посиленням мобілізації — у ЗСУ виникла дилема

Законодавчі зміни посилили мобілізацію, тож до війська призвали нових людей. Однак перед тим, як відправляти бійців на фронт, їх потрібно підготувати. Тут виявилось, що Україна не може собі дозволити витрачати час на якісні й тривалі навчання.

В інтерв’ю для CNN Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський назвав мобілізацію пріоритетним завданням України та пояснив цим законодавчі зміни. Однак генерал-полковник визнав, що динаміка боїв вимагає швидких рішень, тому мобілізовані отримують менше підготовки, ніж хотілося б.

“Звичайно, всі хочуть, щоб рівень підготовки був найкращим, тому ми готуємо висококваліфікованих професійних військових. Водночас динаміка на фронті вимагає від нас якнайшвидшого введення в стрій військовослужбовців за призовом”, — пояснив Сирський.

Головнокомандувач розповів, що спочатку мобілізовані проходять базову військову підготовку, яка триває місяць. Тоді вже бійців відправляють на спеціалізовану підготовку, яка займає від двох до чотирьох тижнів. Наступним кроком військовослужбовців відправляють на фронт.

Народний депутат Валентин Наливайченко зазначав, що підготовку у навчальних центрах й на полігонах скоротили з двох місяців до 1,5 через великий наплив людей та брак самих центрів. На навчання ж за кордон, з його слів, відправляють виключно професійних військових.

Полковник запасу ЗСУ, військовий аналітик Олег Жданов пояснив, чому термін навчань у 1,5-2 місяці підходить не для усіх завдань мобілізації.

“Це наймінімальніший час, який потрібен для освоєння військової спеціальності. Але цього часу 100% недостатньо, щоб сформувати підрозділи й провести бойове злагодження — ось у чому проблема”, — зазначив він.

Експерт підтвердив, що у такі терміни можна навчити бійців, які йдуть на поповнення втрат у військову частину, що вже існує. Однак підготувати солдатів у новітню бригаду або батальйон за два місяці неможливо. Зі слів аналітика, на формування й бойове злагодження нових підрозділів потрібно вдвічі більше часу.

Майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман зазначав, що за перший місяць базової підготовки бійців навчають стріляти з табельної зброї чи автомата та надавати домедичну допомогу. Після 60 днів навчань, за його оцінкою, мобілізований вже може бути повністю готовим до участі в бойових діях. Однак на штурми новобранців без досвіду зазвичай не беруть.

Багато та швидко: чи ефективний такий підхід до мобілізації

Жданов заявив, що неефективним призов за умови навчань у найкоротші терміни назвати не можна. З його слів, якщо мета — поповнити втрати, цього терміну достатньо для підготовки штурмовиків або піхотинців. Однак, як зауважив аналітик, Сирський “полюбляє” формувати новітні бригади, і це вже потребує пів року. На формування ж нового батальйону потрібно 4-5 місяців.

“На особисту підготовку, в принципі, достатній термін. А на підготовку підрозділів — ні, дуже мало”, — запевнив він.

Експерт підтвердив, що в умовах широкого фронту, постійного тиску ЗС РФ та наступу ворога на Покровському напрямку для України пріоритетніше отримати швидко і багато бійців для поповнення втрат. Навчання вузьких спеціалістів та формування нових підрозділів натомість можуть почекати.

“Ми гасимо пожежі, на оперативних напрямках які виникають. Тобто ми діємо в пожежному режимі постійно, на жаль”, — підкреслив Жданов.

Він пояснив, що сьогодні ЗСУ важливо поповнювати особовим складом ті бригади, які вже перебувають на фронті. Вже на місці досвідчені бійці допомагають новобранцям, і це фактично є продовженням навчання.

2 місяці й на фронт: як покращити підготовку новобранців

Нині, за оцінкою аналітика, розв’язати дилему з браком часу на тривалішу підготовку бійців практично неможливо.

“Особовий склад це як патрони на фронті — скільки не бери їх, все одно мало. Те ж саме з особовим складом. Скільки не набирай, взагалі завжди буде дефіцит особового складу в частинах і підрозділах, тому що втрати постійні й непередбачувані”, — уточнив він.

Однак Жданов зауважив, що ЗСУ слід набирати людей заздалегідь. Тоді буде час на підготовку й формування нових бригад в повному обсязі. Водночас він попередив, що якісні навчання “влетять в копійку”, адже витрати пального, боєприпасів та ресурсів техніки мають бути безлімітними.

“Сьогодні це, на жаль, диктується отими провалами. Особливо з мобілізацією і з постачанням техніки. Тут є і наша провина, що ми закон про мобілізацію мусолили майже рік, і провина наших партнерів у тому, що постачання техніки не завжди відповідає тим графікам і обсягам, які навіть заявлені”, — пояснив військовий експерт.

Жданов нагадав, що після посилення мобілізації військовозобов’язаних призвали швидко, але через відсутність техніки довелося чекати декілька місяців. Він навів приклад, що партнери можуть пообіцяти надати 100 танків і віддавати їх протягом шести місяців замість двох тижнів.