Військових знову кинули з лініями оборони: навіть відступити не можуть – немає ні бліндажів, ні окопів

Замість траншей та окопів на фронті місцями ями, в яких важко сховатися, інженерної техніки не вистачає, а будувати оборонні споруди доводиться під вогнем ворога. Про це пише Assotiated Press.

Агентство поспілкувалося з десятками українських військовослужбовців, чиновників та представників будівельних компаній, більшість із яких говорили на умовах анонімності. У статті йдеться, що окупанти озброєні краще за ЗСУ, а брак боєприпасів змушує українців поступово відступати. Розрив у вогневій потужності вдасться закрити завдяки пакету допомоги США. Але зброя та боєприпаси з неї ще мають надійти, а росія продовжить використовувати слабкі сторони України.

Україна виділила на розгалужену фортифікаційну мережу майже 38 мільярдів гривень (960 мільйонів доларів). “Солдати на передовій стверджують, що це мало статися минулого року, коли Україна мала перевагу в боях, а не зараз у запалі бою”, – йдеться у публікації.

росія заздалегідь підготувалася, побудувала фортифікації, і це окупилося під час невдалого українського контрнаступу минулого літа. Але Україна не поспішала наслідувати цей приклад. Реального прогресу у будівництві укріплень було досягнуто лише навесні 2024 року.

“Багато хто думав, що нам… не потрібно буде готувати такі лінії. Вони не чекали нового російського наступу”, – цитує агентство слова заступника командира 47 піхотної бригади Олександра. Він розповів, що українські солдати вимушені на передовій та воювати, і копати свої окопи.

АР пише, що причини цього йдуть у роки здобуття незалежності, коли Україна скорочувала армію. Інженерні полиці розформували, техніку розпродували. “Ми увійшли у війну ні з чим”, – розповів військовослужбовець інженерних військ України, який говорив на умовах анонімності. За його словами, коли він у жовтні прибув будувати укріплення на сході України, у його підрозділі було лише старе обладнання 1960-х та лопати.

Військовослужбовець із колишньої 67 бригади ЗСУ розповів, що прибув у середині березня на позиції за 3 км від Тимчасового Яру. “Він чекав бліндажів, лабіринту окопів і вогневих позицій, але він знайшов низку ям, які ледве досить великі, щоб у них сховатися під час артилерійських обстрілів”, – йдеться у публікації.

Військовий розповів, як під вогнем “солдати вилазили з ям і починали копати один до одного, щоб між ними був хоч якийсь зв’язок”. Але варто було недалеко потрапити снаряду – окопи розсипалися. Українці відступили на 2 км. За словами військовослужбовця, бригада втратила понад 100 військових. На початку квітня її відвели, розформували та звинуватили у втратах. Командири відповіли, що не мали жодних ресурсів для успіху.