Українські безпілотники зі штучним інтелектом намагаються знищити енергетичну галузь Росії. Поки що це працює.
Як йдеться у матеріалі CNN, українські дрони успішно долітають до Москви, Рязані та інших російських міст, де розташовано великі нафтопереробні заводи країни-окупанта. Російська ППО не справляється, тому атаки все частіше стають успішними.
Ці сміливі українські удари завдають удару по величезній російській нафтовій і газовій промисловості, яка, попри заборони Заходу на імпорт і обмеження цін, залишається найбільшим джерелом доходу для військової економіки Москви. Атаки стали можливими завдяки використанню безпілотників з більшим радіусом дії та розширеними можливостями, деякі з яких навіть почали інтегрувати базову форму штучного інтелекту, щоб допомогти їм орієнтуватися та уникати перешкод, повідомило джерело, близьке до української програми безпілотників.
“Точність під час глушіння забезпечується завдяки використанню штучного інтелекту. Кожен БПЛА має термінальний комп’ютер із супутниковими даними та даними про місцевість. Польоти узгоджені заздалегідь з нашими союзниками, і дрони дотримуються плану польоту, щоб ми могли вражати цілі з метровою точністю”, – каже джерело.
Така точність стала можливою завдяки датчикам дрона. У нього з’явився “машинний зір”, який є формою ШІ. Дрон фактично навчили визначати географію та ціль, до якої він прямує. Він здатний визначити, де він знаходиться, не потребуючи зв’язку із супутниками.
Кріс Лінкольн-Джонс, колишній британський військовий офіцер і експерт із боротьби з дронами та штучного інтелекту, сказав, що рівень “інтелекту” дронів все ще дуже низький.
“Такого рівня автономності ще не було в дронах раніше, але ми все ще перебуваємо на ранніх стадіях потенціалу цієї технології”, – сказав він CNN.
Міністерство оборони та Служби безпеки України відмовилися коментувати інформацію про дрони з ШІ.
Видання пише, що Україна побудувала повноцінну індустрію безпілотників, що дало їй технологічну перевагу проти значно більшої робочої сили та краще підготовленого промислового обладнання Росії.
Декілька експертів, з якими зв’язався CNN, сказали, що Україна завдала ударів не по сховищах палива, а по дистиляційних установках, де сира нафта переробляється та перетворюється на паливо чи інші похідні.
“Деякі з них є вражаючими цілями, які потребують багато західних технологій, і Росії набагато важче придбати ці технології”, – сказав Ной Сільвія, аналітик із Королівського інституту об’єднаних служб, британського мозкового центру.
Експерти вважають, що ці атаки можуть мати більший вплив на російську економіку, ніж нинішні санкції.
Від початку цього року станом на 18 березня відбулося 15 атак безпілотників на 13 нафтопереробних заводів у 9 російських регіонах. 23 березня, безпілотники вразили одну з установок Куйбишевського нафтопереробного заводу в Самарській області РФ, за 800 кілометрів від кордону з Україною.
Forbes писав, що Росії для захисту своїх НПЗ доведеться жертвувати авіабазами і портами. Росія може передислокувати своє ППО до нафтових заводів, що послабить захист авіабаз, портів, штабів та інших військових об’єктів, і зробить їх легшою мішенню.
Голова Служби безпеки України Василь Малюк розкрив справжній ефект від ударів по НПЗ в Росії.
“Відбувся ряд вдалих, відповідних реалізацій по території ворога. Хочу підкреслити, що саме за рахунок експорту нафтопродуктів Росія поповнює свій бюджет: це фактично третина їхнього бюджету та левова частина військового бюджету”, – сказав він.
Відсутність закону про створення Вищого адміністративного суду (ВАС), що є важливим елементом програми фінансування МВФ,…
Поки президент США Дональд Трамп поводиться так, ніби тільки в нього в рукавах є всі…
На Марсі колись були залиті сонцем піщані пляжі з хвилями стародавнього океану, які хлюпочуться, припускає нове…
У Словаччині заговорили про бажання повернути витрачені на допомогу Україні кошти. Про це заявив на…
У Харкові зафіксували випадок примусової мобілізації, який викликав значний резонанс. На відео, опублікованому в Telegram,…
Музичний рок-гурт із РФ «Ногу свело!» презентував кліп на нову пісню «Формы Жизни». У ньому…