Рекордна кількість росіян вимагають припинення війни з Україною

Дедалі більше росіян втомилися від війни з Україною та готові до перемир’я, навіть якщо російським військам не вдасться досягти початкових цілей Кремля. Такого висновку дійшли соціологи з проєктів Chronicles та ExtremeScan, які провели власне дослідження до другої річниці оголошення мобілізації, пише Холод.

Дослідження проекту «Літописи» проводилося шляхом телефонного опитування з 10 по 17 вересня. Обсяг вибірки становив 800 осіб старше 18 років. Довірчий інтервал (інтервал, який містить істину з великою ймовірністю) дослідження становить 95%, максимальна похибка вимірювання – 3,45%.

У зв’язку з округленням сума відсотків може незначно відрізнятися від 100%.

В умовах війни не можна повністю довіряти результатам опитувань громадської думки – росіяни можуть боятися протистояти позиції, яку диктує держава та пропаганда. За думку, яка відрізняється від загального порядку денного, може бути реальне покарання: саме за такі випадки Росія ухвалювала закони про “дискредитацію” ЗСУ. Однак вивчення громадської думки та моніторинг її динаміки все ще залишається важливим і необхідним завданням для того, щоб мати хоч якесь уявлення про настрої в російському суспільстві.

Дані опитувань ExtremeScan і проекту Chronicles свідчать про те, що кількість прихильників перемир’я з Україною серед росіян досягла абсолютного максимуму – 49% респондентів висловили готовність підтримати мирну угоду, навіть якщо цілі “спецоперації” залишаться невиконаними. Проти такого рішення виступають 33% опитаних, а 18% важко відповісти на це питання.

Деякі регіони, згідно з дослідженням ExtremeScan, навіть більше виступають за припинення війни, ніж традиційні протестні центри Москви та Санкт-Петербурга. Серед досліджуваних регіонів найнижча підтримка «спеціальної військової операції» була зафіксована в Чеченській Республіці – лише 39% опитаних заявили про свою підтримку «спецоперації», на другому місці знаходиться Республіка Тива (48% підтримки), рівень підтримки в Санкт-Петербурзі трохи вище – 50%. У цих же регіонах найбільша кількість респондентів ухилялася від відповіді на запитання: або їм було складно дати точне судження, або просто відмовилися відповідати на запитання, що може свідчити про те, що рівень підтримки «спеціальної військової операції» в цих регіонах ще нижчий.

За даними ExtremeScan, найсильніше війну підтримують у регіонах, які ближче до зони бойових дій: у Бєлгородській області та Краснодарському краї. Рівень підтримки «спеціальної військової операції» в цих регіонах становить 63% і 62% відповідно, в цих же регіонах найнижчі показники уникнення прямої відповіді на питання.

Соціологи з ExtremeScan пояснили, що Москва давно підтримує “спеціальну військову операцію” через те, що головні бенефіціари війни – урядовці та власники бізнесу, які отримали вигоду від санкцій – переважно проживають у столиці. У Чечні, як зазначають соціологи, зародилася образа на владу: є велика частка людей, чиї родичі пішли воювати. Вони впевнені, що з їхньої республіки набирають більше людей, ніж на решті території Росії.

Війна чужа національним республікам Росії, впевнений ExtremeScan. У вересні 2022 року Тива та Дагестан активно протестували проти мобілізації. Жителів цих регіонів обурювало, що саме їхні чоловіки перевиконали план набору добровольців: наприклад, у Дагестані на війну мобілізували у 2,6 раза більше чоловіків, ніж у середньому по Росії.

Додатковим фактором є втрати росіян на фронті. Хоча це основна тема для всіх представників регіонів, жителі російських республік сприймають її більш болісно, ніж жителі мегаполісів, оскільки втрати в цих регіонах вищі. Найбільш гостро ця проблема стоїть у прикордонній Бєлгородській області, де 90% опитаних зазначили, що важливою проблемою для них є втрати на фронті, а також у республіках Бурятія (90%), Дагестан (90%), Тива (88%) та Башкортостан (86%).

За рівнем підтримки можливого рішення Володимира Путіна про виведення військ з України лідирують також етнічні республіки: Чечня (71%), Дагестан (54%) та Тива (53%). Рівень підтримки дещо нижчий у Башкортостані (45%) та Бурятії (41%), але в цих регіонах частка респондентів, які уникли прямої відповіді, ще вища.

Жителі регіонів, близьких до зони конфлікту – Бєлгородської області та Краснодарського краю – найменше готові підтримати рішення про виведення військ з України, тут і найменше готові підтримати таке рішення Володимира Путіна.

Все менше росіян готові воювати

Частка росіян, які готові йти на війну добровільно, залишається стабільною. Згідно з опитуванням проєкту “Хроніки”, у вересні 2024 року 14% росіян заявили про готовність добровільно укласти контракт із Міністерством оборони. У лютому 2023 року їхня частка була такою ж – 14%, але значно зросла кількість росіян, які принципово не були готові укладати контракт: з 20% у лютому 2023 року до 29% у вересні 2024 року. Водночас зменшується частка тих росіян, які готові йти на війну за наказом Міноборони: якщо у лютому 2023 року їх було 42%, то зараз – лише 32%.

За даними соціологів, найбільшу готовність до мобілізації серед чоловіків виражають громадяни віком від 50 до 60 років. Це саме та вікова категорія, яка найменше ризикує бути мобілізованою, вважає співзасновник дослідницького проєкту “Хроніки” Олексій Міняйло. Згідно із законом, віковий ценз для проходження служби для рядових солдатів становить лише 50 років. Серед росіян віком 18-24 роки, які частіше потрапляють під дію мобілізації, лише 6,6% готові йти на війну за наказом.

Росіяни не хочуть нової мобілізації і не готові до неї – більшість віддасть перевагу заморожуванню конфлікту. За даними проекту «Хроніки», обираючи між миром і мобілізацією, майже половина опитаних – 49% – висловилися за припинення війни без досягнення цілей «НСП». Нову мобілізацію підтримали 29% учасників опитування. Ще 22% відмовилися відповідати.

Мир замість мобілізації та відновлення відносин із Заходом

Дані опитування проєкту “Хроніки” свідчать, що більшість росіян як мінімум сумніваються в антизахідних та провоєнних наративах і точно не хочуть нової мобілізації. Відповідаючи на запитання «Які з наведених нижче подій Ви б хотіли відбутися протягом минулого року?» (можна було обрати кілька варіантів) – лише 22% назвали проведення нової мобілізації. 50% опитаних хотіли б відновлення відносин із західними країнами, 54% – збільшення бюджетних видатків на армію, 63% – мирного договору з взаємними поступками, 65% – скасування санкцій, накладених на Росію, 85% опитаних сподіваються, що у наступаючому році влада зосередиться на вирішенні внутрішніх соціально-економічних проблем.

Але найбажанішим все ж залишається завершення “спеціальної військової операції” після досягнення її цілей – 86% опитаних висловилися за цей варіант. Такий високий рівень підтримки цього варіанту соціологи пов’язують з небажанням деяких росіян програвати, навіть якщо вони помиляються, а також з тим, що близько 20% росіян все ще провоєнні і їм важливо перемогти без будь-яких поступок. Тим не менш, 63% опитаних готові до миру з обопільними поступками – і це абсолютний максимум з початку війни.