Схоже на ядерний вибух: які можуть бути наслідки підриву греблі ДніпроГЕС

У 20 столітті Україна зустрічалась з наслідками надзвичайної події, яка може статись на греблі Дніпровської ГЕС. 80 років тому ця гребля двічі руйнувалась. Спершу її підірвала радянська армія у 1941 році, потім — нацистська армія у 1943 році. 22 березня, після масованого ракетного удару РФ по ГЕС, про наслідки минулих подій розповіли на порталі “Вікна”.

Журналісти спершу навели коментарі двох фахівців, які оцінили загрози інциденту на ДніпроГЕС. Генеральний директор “Укргідроенерго” Ігор Сирота підтвердив, що російські ракети дійсно пошкодили ГЕС-1 та ГЕС-2.

Сирота запевнив, що загрози прориву греблі немає. Для цього виконують певні роботи: “піднімають затвори та здійснюють пропуск води нижче по течії Дніпра”, — сказав керівник “Укргідроенерго”.

Також на порталі процитували слова експерта з екологічного моніторингу Максима Сороки. Експерт нагадав, що вага 1 куб. м води — 1 тонна. Дамба гідротехнічної споруди у Запоріжжі втримує мільйони тонн води. Якщо вона рине вниз, то набуде прискорення і тоді сила течії зможе пробити бетон. На його думку, якщо внаслідок дій РФ зруйнується дамба, то за наслідками це буде схоже на ядерний вибух.

“Коли ця маса набирає швидкість, ми маємо силу в тисячі кілотонн, і цих сил достатньо, щоби руйнувати бетон”, — навели журналісти слова Сороки.

Удар по ДніпроГЕС — що сталось у 1941 році

У статті розповіли про наслідки підриву дамби ДніпроГЕС, яку здійснила радянська армія у 1941 році. Внаслідок вибуху було вирвано шмат греблі шириною 100 м (вся ширина — 600 м). Загинули майже 3 тис. людей, які саме тоді переходили на інший бік Дніпра. Після цього вниз за течією ринув потік води, висотою 20 м. Орієнтовна кількість жертв — від 20 до 100 тис. людей, розповіли журналісти, ґрунтуючись на історичних дослідженнях.

Які населені пункти можуть постраждати від затоплення

Запорізька районна державна адміністрація підготувала перелік заходів на випадок затоплення — відповідна інформація розміщена на порталі установи. Висновки зроблені на основі даних Українського державного проєктно-вишукувального і конструкторського інституту “Укргідропроект” (1967 року).

На порталі розповіли про наслідки двох надзвичайних випадків, які настають один за одним. Все починається з прориву дамби Кременчуцького водосховища, після чого настає руйнування Дніпровської ГЕС. Зазначимо, розрахунки робились у радянські часи, коли існувало Каховське водосховище і не розглядались випадки підриву гідроспоруд російськими крилатими ракетами.

У разі прориву дамби в Кременчуку протягом шести годин потік води досягне ДніпроГЕСу. Якщо рівень досягне позначки в 53 метри (через 20 год після подій в Кременчуку), то потік зруйнує споруду. У зоні катастрофічного затоплення опиняться спершу п’ять сіл вище ГЕС (Федорівка, Привітне, Відрадне, Придніпровське, Володимирівське). Потім — 15 сіл та селищ, розташованих нижче, — вказується на сайті райради.

Які населені пункти можуть постраждати? Посадовці перелічили наступні села та селища: Нижня Хортиця, Розумівка, Бабурка, Канівське, Лисогірка, Біленьке Перше, Біленьке, Червонодніпровка, Балабине, Кушугум, Малокатеринівка, Григорівка, Веселянка, Річне, Юльївка.

Крім спеціальної сторінки на сайті Запорізької міськради, у мережі можна відшукати документ під назвою “Інформація для населення на випадок загальної евакуації у разі виникнення надзвичайних ситуацій: при прориві греблі Кременчуцького водосховища та аварії ВП “Запорізька АЕС”. У тексті вказано, що у разі інциденту з водосховищем під загрозою опиняться частини чотирьох районів міста Запоріжжя: Вознесенівський, Дніпровський, Комунарський, Олександрівський. Крім того, перелічуються вулиці та будинки, які можуть постраждати від “катастрофічного затоплення”.

Зазначимо, після російського обстрілу 22 березня голова Запорізької ОВА Іван Федоров розповів про наслідки удару ракет ЗС РФ по регіону. Чиновник заявив, що на мосту ДніпроГЕСу закрито рух. Про загрозу прориву дамби не говорив.

Нагадуємо, під час масованого ракетно-дронового удару на міста і села України летіли 150 російських снарядів. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що збили більшість ракет Х-101 та дронів-камікадзе, але балістичні ракети “Іскандер-М” та аеробалістичні ракети “Кинджал” все ж поцілили по важливих об’єктах.