Харків, Вінниця та Луцьк, на думку українців, змогли найкраще адаптувати свою економіку до викликів повномасштабної війни, а ось Полтава, Кропивницькій та Запоріжжя пасуть задніх. При цьому Харків на думку громадян з точки зору економіки навіть більш пристосований, ніж Київ.
Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
Вона зазначила, що, попри близькість до епіцентру воєнних дій і щоденні обстріли, українці вважають найбільш пристосованою до умов війни економіку Харкова. Так вважає 70% опитаних українців. На другому місці Вінниця – так вважають 64% опитаних. На третьому місці Луцьк і Київ – 65%. На четвертому Чернігів – 64%.
“Як ми бачимо, близькість або віддаленість міст від фронту, а також ризики обстрілів не завжди впливають на економічну активність. Харків і Чернігів – міста, які зазнають нищівних атак. Але економіку цих міст вважають пристосованою. Натомість, віддалені від фронту Чернівці і Ужгород – у топі міст, з найменш пристосованою до війни економікою. Так вважають 53% і 54% опитаних українців. Також непристосовані за цим показником Полтава і Кропивницький – 45% і 49%”, – зауважила Шуляк.
За її словами, одним з найпоказовіших критеріїв у цьому плані є відкриття бізнесу – в деяких містах це відносно просто, в інших – навпаки. Зокрема, зробити це відносно легко у Рівному – так вважають 41% опитаних, в Ужгороді – 37% опитаних, у Хмельницькому – 36%. А от найскладніше це зробити у Миколаєві – 23% опитаних, Запоріжжі – 25% і Полтаві – 25%.
“Цікаво, що Київ, Львів і Дніпро не входять в топ міст, де відкриття будь-якого нового бізнесу – справа не складна і всі бюрократичні і корупційні складові виключені. Наприклад, те, що в Києві легко відкрити бізнес, вважають тільки 31% громадян, щодо Львову це 29% опитаних і щодо Дніпра – 32%”, – повідомила Олена Шуляк.
Вона нагадала, що аналіз економічної активності і економічного потенціалу – перше, на що мають звертати увагу громади при створенні програм свого комплексного відновлення (ПКВ). Крім цього, економічний чинник наряду з демографічним буде одним з вирішальних, коли будуть прийматися рішення про відновлення вщент зруйнованих населених пунктів. Це прописано у законодавчій рамці щодо відновлення – законопроєкті “Про основні засади відновлення”.
“Мета законодавчої рамки – забезпечити ефективне, прозоре та підзвітне відновлення України, зменшення збитків, спричинених збройною агресією рф, стале зростання економіки, а також створення безпекових, соціальних та фінансово-економічних умов для громадян України. Запровадження цього законодавчого інструменту дозволить нам долати наслідки війни і створити умови для соціально-економічного зростання, покращити життєдіяльність населення та бізнесу”, – підсумувала парламентарка.
Премʼєр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив про те, що будь-яка втрата Україною своєї території через російську…
Команда Дональда Трампа готує для енергетичного сектору масштабний план, який включатиме схвалення експортних дозволів для нових проектів…
Після 10 грудня польські фермери можуть поновити акції протесту та заблокувати всі пункти пропуску на…
У Харкові працюють над проектами у сфері медицини. Один із найамбітніших та найважливіших — будівництво…
Віцепрезидентка США Камала Гарріс розглядає варіанти продовження політичної кар'єри, у тому числі висування на посаду губернатора Каліфорнії та…
Нове дослідження підкреслює важливість дотримання дедлайнів, демонструючи, що запізнілі подання часто отримують нижчі оцінки, незалежно…