14 мільйонів на сіль: чи варто витрачати у Києві такі гроші під час війни

У соціальних мережах обговорюють активність комунальних служб Києва щодо закупівлі кам’яної солі для посипання доріг в ожеледицю. А це – мільйони гривень.

Наприклад, ШЕУ Подільського району планує у грудні придбати 2000 тонн кам’яної солі на понад 14 мільйонів гривень. Цікаво, що це ж ШЕУ, оголосило тендер у кінці листопаду на сіль за 10,5 мільйонів гривень, але потім його відмінило.

Журналісти з’ясовував, чому комунальні служби раптово вирішили купувати сіль на початку зими та чи є альтернатива дорогій солі у боротьбі з ожеледицею.

Коли люди дізнаються, що на закупівлю солі хочуть витратити 14 мільйонів, у них очі стають круглими від подиву. Особливо у тих, хто зараз відчайдушно збирає по копійці кошти військовим на автомобілі, теплі речі, дрони. Бо під час війни вулиці можна посипати звичайним піском і не викидати мільйони у сніг.

Сіль купують “за планом”

У комунальному підприємстві ШЕУ Подільського району нам повідомили, що хочуть закупити сіль відповідно до плану заготівлі технологічних матеріалів для обробки дорожнього покриття в осінньо-зимовий період 2023-2024 років.

“Такий план затвердженого Розпорядженням Київського міського голови № 987 від 13.10.202З “Про утримання автомобільних доріг i тротуарів у місті Києві в осінньо-зимовий період 202З-2024 років”. ШЕУ Подільського району необхідно для утримання вулично-шляхової мережі Подільського району 3800 тонн солі“, – повідомив Володимир Мартинюк в. о. начальника КП ШЕУ Подільського району.

Він додає, що залишок солі з минулого сезону складає 30% від необхідної потреби. Тому у вересні 202З року була проведена закупівля солі об’ємом у 415 тонн. До речі, згідно даних на Prozorro, на це було потрачено майже 3 млн гривень.

“У зв’язку із погіршенням погодних умов та для належного утримання дорожно-шляхової мережі Подільського району у зимовий період 202З-2024 років, відповідно до Розпорядження, оголошена закупівля солі у кількості 2000 тонн“, – пояснює Володимир Мартинюк.

Чому відмінили тендер?

У Департаменті транспортної інфраструктури КМДА нам пояснили, що спочатку КП хотіло придбати 1500 тонн солі за понад 10 мільйонів гривень, але цей тендер було скасовано.

“Причина у тому, що зараз у КП з’явилося фінансування і вони вирішили купити солі стільки, скільки їм насправді її потрібно, щоб не докуповувати пізніше. Тому попередній тендер відмінили”, – розповіли у Департаменті транспортної інфраструктури.

Зараз КП подало заявку на новий тендер, вже на понад 14 мільйонів і збільшили обсяг солі до 2000 тонн. Тендер відбудеться 7 грудня, а його переможець має доставити сіль замовнику до 31 грудня 2023 року.

Чому європейська сіль дешевша?

Раніше сіль комунальники закуповували у ДП “Артемсіль” у Донецькій області, зараз там ведуться активні бойові дії, тому кам’яну сіль для посипання доріг купують за кордоном. До речі, її вартість там менша ніж в Україні, але додаються витрати на доставку.

“Тендерна вартість солі не завищена, вона нормальна, бо зараз середня ціна за 1 тонну кам’яної солі – 7600 гривень. У минулому році вартість солі була більшою – близько 10 тисяч гривень за тонну“, – поясняють у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА.

Купують сіль під час снігопадів

У Департаменті пояснюють, чому комунальні підприємства купують сіль лише зараз, коли місто вже потерпає від снігопадів. Там кажуть, що закупівля матеріалів проводиться відповідно до наявного фінансування і у межах плану, який затверджує міський голова. 

“В залежності від витрат, усі ці матеріали додатково закуповуються – потреба у солі є завжди. Наприклад, зараз вулиці Подільського району посипаються сіллю, яка у комунальних служб залишилася з минулого сезону. Але вони хочуть поповнити свої запаси, щоб не бути обмеженими в них. Адже від цього залежить умови дорожнього руху у районі”, – пояснюють у Департаменті.

Альтернативи солі немає?

У мерії кажуть, що сіль закуповують і інші дев’ять столичних ШЕУ, бо готуються до сезону снігопадів та ожеледиці. Кожен район потребує різних обсягів, адже вони різняться за площею та довжиною вулиць. Тому процес закупівлі перебуває на різних етапах в залежності від наявного фінансування.

У комунальній корпорації “Київавтодор” додають, що у країнах Європи та Північної Америки оптимальним реагентом для зимового утримання доріг визначено сіль, що підтверджується багаторічним її застосуванням у цих країнах.

“Попередньо фахівцями “Київавтодор” вивчалося питання  впровадження новітніх протиожеледних хімічних реагентів та технологій. Під час експериментів такі реагенти дійсно показали непогані результати щодо танення всіх видів сніжно-льодових відкладень на дорожніх покриттях, зменшення слизькості оброблених покриттів та відносну екологічну безпечність. Однак вартість таких реагентів у кілька разів більша ніж вартість солі, а їх витрата значно більша за витрату солі (в залежності від температури повітря)”, – повідомив Олександр Павловський, заступник генерального директора КК “Київавтодор”.

А якщо посипати піском?

А ось екологи зауважують, що є інші варіанти боротьби з ожеледицею. У європейських містах для обробки вулиць під час снігопадів використовують різні суміші та реагенти. 

“Але вони набагато дорожчі ніж сіль та й усі ці засоби, так чи інакше, шкодять довкіллю. Особливо, коли все це потрапляє під дерева та на газони. Це негативно відображається на рослинах – вони гинуть. Яскравий приклад – каштани на Хрещатику у Києві, їх роками нищила сіль після зими”, – розповідає еколог Олександр Соколенко.

Експерт додає, що більш екологічно безпечніший засіб проти ожеледиці – пісок. Він менше ефективний ніж сіль, але люди не падають, якщо ним посипані тротуари. 

“Проблема піску у тому, що навесні його потрібно прибирати, підмітати, бо місто потерпатиме від суцільної пилюки, а це додаткові витрати“, – додає Олександр Соколенко.

Сіль нищить дерева: що потрібно робити?

Еколог стверджує, що проблема Києва у тому, що місто до цього часу абсолютно непристосоване до природніх катаклізмів – сильних злив або великих снігопадів.

“У місті має бути розвинута інфраструктура – сучасні та зручні тротуари, закритий доступ до дерев. Рослини в умовах мегаполісу мають живитися від окремого джерела, а не з того, що стікає до них з калюж – сіль, технічний бруд від автомобілів. Тож для того, щоб будувати сучасне місто потрібно про нього дбати, а в Києві цього поки немає”, – зазначає еколог.

Тротуари з підігрівом та ліквідація слизьких місць

Олександр Соколенко додає, що Києву потрібні сучасний розвиток і планування з урахуванням тих напрацювань, які вже є у західній чи навіть у східній Європі. 

Наприклад, за словами еколога, тротуари можна зробити з підігрівом і не думати, де б купити мішок солі або ще чогось.

“У нас вода виливається з водостічних труб прямо на тротуар біля будинку. Звісно, що у сильний мороз вона замерзає, а місце біля труби перетворюється у суцільний каток. У Європі вода не виливається на тротуар, під ним прокладена ще одна труба, яка під’єднана до міської стічної каналізації. Там не потрібно посипати це місце ні піском, ні сіллю. Так, можливо, все це дрібні деталі, але якщо їх поступово реалізувати, то нам не потрібні будуть тонни солі за мільйони гривень“, – стверджує еколог.

“Совкові” звички та гроші у “чорну діру”

Він підкреслює ще одну проблему – наші чиновники діють “совковими” методами. Вони звикли жити лозунгами типу: потрібно 200 тонн солі для одного району і 300 тонн для іншого. А як ця сіль використовується і чи взагалі вона потрібна, ніхто точно не знає. 

За словами Олександра Соколенка, чиновники гордовито нам демонструють снігоприбиральну техніку по телебаченню, мовляв, вона у нас є, ось, подивіться. Але проходить 4-5 днів після снігопаду, а вулиці залишаються неочищеними. До них просто нікому немає справи.

“Мені здається, що у деяких комунальних служб основна мета – це не покращити благоустрій міста, а просто списати або вкрасти гроші. А те, що ми не отримаємо належних послуг нікого не хвилює. Цієї осені, я особисто спостерігав, як люди в комунальних куртках косили траву біля метро “Дарниця”, точніше не траву, а пісок на якому вона росла. Люди просто спалювали бензин у косарках. Але ж той бензин купили за бюджетні кошти і його марне спалювання в косарках – ознака “чорної діри”, в якій зникають бюджетні кошти. У цій “дірі” зникають і мільйони, які витрачають на висадку дерев у місті, а у спеку їх не поливають, щоб знову попросити мільйони на нові саджанці. Гадаю, що та ж історія і з закупівлею тонн солі – доцільність цієї закупівлі та реальних витрат у місті, ніхто не може чітко проконтролювати”, – підсумовує Олександр Соколенко.