Втрачаємо останній резерв: Україні загрожує дефіцит прісної води

Підземні водоносні горизонти тривалий час вважалися надійним джерелом прісної води, однак нові дослідження свідчать, що Європа та Україна швидко втрачають і ці запаси. Про це повідомляє The Guardian.

Висновки зроблено на основі аналізу супутникових даних місій GRACE та GRACE-FO за 2002-2024 роки. Ці супутники фіксують зміни гравітаційного поля Землі, що дає змогу оцінювати обсяги води в підземних горизонтах, річках, озерах, ґрунті та льодовиках, адже вода має значну масу.

Результати дослідження показали, що Європа фактично розділилася на дві кліматичні зони. У Скандинавії, Португалії та частині Великої Британії рівень вологості зростає, тоді як Італія, Іспанія, Німеччина, Франція, Швейцарія, Румунія, Україна та південний схід Англії втрачають водні ресурси. При цьому скорочуються не лише поверхневі, а й підземні води.

Науковці зазначають, що навіть ґрунтові води, які раніше вважалися буфером від посух, повторюють загальний негативний тренд, попри стабільну або зростаючу кількість опадів. Це пояснюється зміною характеру дощів – інтенсивні зливи спричиняють швидкий стік води та повені, але не забезпечують поповнення глибоких водоносних шарів. Додатково ситуацію погіршує глобальне потепління, яке скорочує тривалість зими та збільшує періоди літньої посухи.

В Україні скорочення водних запасів посилюється не лише кліматичними змінами, а й війною, що призвела до руйнування інфраструктури. За даними UNICEF, у 2023 році близько 10 мільйонів українців не мали доступу до безпечної питної води, а понад 30% зразків не відповідали національним стандартам. Для порівняння, у Німеччині цей показник становить 0,1%.

Серйозним ударом по водній безпеці стало руйнування дамби Каховського водосховища у червні 2023 року. За оцінками ООН, Україна втратила близько 10% водних ресурсів, а мільйони людей зіткнулися з обмеженим доступом до води.

Додатковою проблемою залишається висока енергоємність водопостачання. Українські системи споживають у середньому 1,01 кВт-ч/м³, тоді як у країнах Європи цей показник становить 0,5-0,7 кВт-ч/м³, що є критичним в умовах енергетичного дефіциту.