Україна заплатила $770 млн за зброю, яку не отримала: розслідування Financial Times

З початку повномасштабного вторгнення Україна заплатила авансом близько $770 млн іноземним посередникам за зброю та боєприпаси, які так і не були поставлені. Про це йдеться в розслідуванні Financial Times.

Газета знайшла інформацію про три десятки проблемних контрактів, у статті детально описуються два з них.

Контракт з OTL Imports

В одному випадку компанія-спецімпортер «Прогрес» підписала контракт з американським магазином боєприпасів OTL Imports з Аризони. Її засновника, 28-річного підприємця Таннера Кука, представив «Прогресу» інший бізнесмен, який раніше допомагав держпідприємству організувати велику угоду з Іраком у 2009 році.

Кук сказав, що може привезти снаряди та мінометні міни від виробника в Сербії. У листопаді 2022 року Україна заплатила йому авансом €17,1 млн (35% від суми контракту), але боєприпасів так і не отримала. Контракт став предметом кримінального провадження НАБУ, яке намагається відстежити, куди поділися гроші, сплачені компанії.

«Прогрес» виграв арбітражний процес проти OTL у Відні. Рішення передбачає стягнення з компанії €21,3 млн, куди входить авансовий платіж, а також судові витрати, відсотки та штрафні платежі. Держпідприємство зараз намагається забезпечити визнання цього арбітражного рішення в США.

Тим часом Кук завдяки українському контракту почав розширяти бізнес, їздити на міжнародні виставки зброї та, судячи з дописів у соцмережах, веде розкішний спосіб життя.

Контракт з Regulus Global

Ще один невдалий контракт був укладений з американською Regulus Global, заснованою колишнім брокером Merrill Lynch Віллом Сомеріндайком у 2012 році. Компанія займається тим, що шукає та викуповує старі запаси зброї.

Наприкінці 2022 року Regulus Global вийшла на «Спецтехноекспорт», запропонувавши продати десятки тисяч артилерійських снарядів калібру 155 мм. Пропозиція була особливо цінною, оскільки боєприпаси повинні були надходити від виробника з країни, яка мала тісні зв’язки з Росією.

Було підписано контракт на суму до $1,7 млрд (точна сума залежала від обсягу постачань). «Спецтехноекспорт» заплатив Regulus $162,6 млн у вигляді авансів і депозитів для виконання частини контракту, а також здійснив інші платежі на суму €14 млн.

Але потім, за даними «Спецтехноекспорту», Regulus порушив умови контракту, а гроші не повернув. З вересня 2024 року Regulus припинив усі контакти та перестав відповідати на листи. Українські посадовці вважають, що Regulus витратив передоплату на виробничі потужності та інші активи: «Вони використали гроші, які ми їм надіслали… для купівлі нових активів», – сказав колишній керівник «Спецтехноекспорту» Олексій Петров.

«Спецтехноекспорт» намагається повернути кошти через суд. Його арбітражний позов у Лондоні спрямований на стягнення $346 млн з Regulus, включно з передоплатою, а також непогашеними боргами та штрафами. Regulus категорично заперечує ці звинувачення і стверджує, що саме «Спецтехноекспорт» не виконав умови договору і заборгував приблизно $350 млн.

Інші угоди: звʼязки з РФ

Пізніше з’ясувалося, що в деяких угодах, включно з контрактом на постачання 120-мм мінометів із Судану у 2022 році, брали участь продавці, пов’язані з російською ФСБ і приватною військовою компанією «Вагнер». Десятки українських посадовців, причетні до таких контрактів, зараз перебувають під слідством, повідомляє FT. 

Кілька українських чиновників, пов’язаних із контрактами на купівлю зброї за кордоном, були звільнені або звинувачені в корупції. За даними Financial Times, більшість проблемних угод підписували без ретельних перевірок через слабкий внутрішній контроль за транзакціями та поспіх у забезпеченні фінансування.