Скандал у Раді: іноземні організації впливали на свободу слова в Україні

Фінансування від USAID, яке припинилося, вплинуло не лише на роботу секретаріатів комітетів Верховної Ради, а й на сам процес ухвалення рішень. Це визнав голова Комітету зі свободи слова Верховної Ради України Ярослав Юрчишин, зазначивши, що через це під питанням опинилися масштабні круглі столи, зокрема щодо можливого блокування Telegram в Україні.

Зупинка фінансування від USAID змінила роботу парламенту

За даними «Судово-юридичної газети», через припинення фінансування програми USAID «РАДА: наступне покоління», яка коштувала 25 мільйонів доларів, Комітет зі свободи слова зіткнувся з труднощами в організації обговорень. Втрата цього ресурсу безпосередньо позначилася на здатності Верховної Ради проводити такі масштабні заходи, як дискусія щодо можливого блокування Telegram.

Юрчишин підтвердив, що USAID фінансувала не тільки окремі заходи, а й роботу секретаріатів комітетів парламенту, що мало значний вплив на їхню діяльність. Виходить, що без зовнішнього фінансування багато процесів у Раді просто зупинилися або значно ускладнилися.

Чи впливала іноземна організація на рішення депутатів

Найбільше громадськість обурило те, що голова Комітету зі свободи слова фактично визнав залежність українського парламенту від фінансування закордонних структур. Це означає, що певні рішення у сфері свободи слова могли ухвалюватися під впливом зовнішніх організацій, а не відповідно до внутрішніх потреб держави.

«Очільник Комітету відкрито заявляє, що іноземна організація мала прямий вплив на діяльність депутатів у питаннях свободи слова. Тобто певні рішення могли бути вимогою іноземної організації – і не факт, що ці вимоги були спрямовані на благо України як держави!» – зазначають обурені експерти.

Наслідки для України

Фактично це може означати, що політика в напрямі медіа та регулювання інформаційного простору в Україні формувалася під диктовку іноземних грантодавців. Якщо подібний вплив справді існував у сфері свободи слова, виникає логічне питання: чи відбувалося це й в інших стратегічних напрямках?

Чи дійсно Верховна Рада ухвалювала рішення в інтересах держави, чи виконувала побажання міжнародних структур? Відповіді на ці питання можуть мати серйозні наслідки для довіри суспільства до влади.