Поріг у 160 тисяч: чи можуть забрати квартиру за борги та що реально змінює законопроєкт №14005

Після ухвалення у першому читанні законопроєкту №14005 соцмережі вибухнули твердженнями про те, що виконавці тепер нібито зможуть забирати житло ледь не за борги за світло чи воду. Паніку довелося зупиняти Міністерству юстиції: заступник міністра Андрій Гайченко наголосив в ефірі телемарафону “Єдині новини”, що жодних нових підстав для вилучення квартир закон не вводить.

Суть документа — у повній цифровізації виконавчого провадження. Тепер після погашення боргу людину будуть автоматично виключати з Єдиного реєстру боржників — без походів у виконавчу службу та без додаткових заяв. Це, за словами Мін’юсту, має зняти значну частину бюрократичних зволікань, через які боржники місяцями не могли “очистити” свій статус.

Щодо житла — тут нічого не змінюється. Правила залишаються такими, як і раніше: ризик стягнення існує лише тоді, коли сума боргу перевищує 160 тисяч гривень. Тож звичайні комунальні заборгованості, штрафи чи невеликі кредити не є підставою для вилучення квартири. Тема стала резонансною лише через те, що цифровізація реєстру збіглась у часі з кількома публічними кейсами великих стягнень, які не мають жодного стосунку до цього законопроєкту.

Гайченко підкреслює: держава не планує розширювати перелік випадків, коли виконавець може звернути стягнення на житло. А автоматичне оновлення даних після закриття боргу, навпаки, має зменшити кількість проблем для людей, які вже розрахувалися зі своїми зобов’язаннями, але залишалися в реєстрі через технічні затримки.

Для власників квартир головне — стежити за реальним розміром боргу та перевіряти свій статус у реєстрі. Усе інше — чутки, які з новим законом не мають нічого спільного.