Попри мільярдні борги державний Енергоатом вирішив роздати гроші журналістам

Державний Енергоатом у червні 2024 року вирішив провести конкурс робіт серед журналістів, блогерів та студентів для популяризації атомної енергетики, троє переможців загалом отримають 100 тисяч гривень

Державний Енергоатом, який є основним постачальником електроенергії для України зі своїх атомних електростанцій, не забуває про піар. У червні Енергоатом проводив конкурс письмових та відеоробіт, задачею якого є популяризація ядерної енергетики серед населення України. У той час, як Енергоатом має багатомільярдні борги, у т.ч. через компенсацію оплати дешевої електроенергії населенню, він витратить ще понад 100 тис. грн на цей конкурс.

Протягом 6-27 червня державний Енергоатом спільно з Українським ядерним товариством проводили конкурс “Атомна енергетика України: вчора, сьогодні, завтра”. Запрошували брати участь журналістів, блогерів, студентів журналістських спеціальностей. Переможців мають визначити 10 липня 2024 року. 

Роботи можна було подавати українською та англійською мовами. Критерії оцінювання: глибина аналізу та дослідження теми, оригінальність та креативність підходу, якість подачі матеріалу та чіткість аргументації, відповідність темі конкурсу. Обсяг тексту –  2500 – 5000 друкованих знаків без пробілів, а тривалість відеоконтенту – від 4 до 7 хв. Автор найкращої роботи отримає 50 тис. грн винагороди, а за 2 та 3 місце – 30 тис. грн та 20 тис. грн відповідно. Краща робота  буде опублікована на офіційному вебресурсі Енергоатома, Українського ядерного товариства та у інформаційному віснику «Вартові світла». Переможцям конкурсу буде організована спеціальна програма на одну з атомних електростанцій.

Що ще можна зробити на 100 тисяч гривень? За таку ж суму Енергоатом придбає 10 керамічних обігрівачів AFRICA Х1500. А от 4 картриджи XEROX 013R00662 Енергоатому коштували 52 тис. 250,8 грн. За ті ж таки 100 тисяч гривень можна придбати 20 відеореєстраторів Uniview XVR301-08G, які також замовляв Енергоатом. За ці ж гроші можна придбати десь 33 лавки для сидіння, які закуповують школи для своїх укриттів. Також за суму до 90 тис. грн можна придбати 45 однофазних трансформаторів потужністю 250 ВА. Напевно, відео для конкурсу могло б виглядати якось так: 

Мільярдні борги Енергоатому

Народний депутат України Олексій Кучеренко озвучив цифри, скільки коштує електроенергія для побутових споживачів. Депутат пояснив, що кінцевий тариф складається з 4 компонентів: «Енергоатом», «Укренерго» (58 коп. це високовольтні мережі), обленерго – це розподільчі мережі – 1 грн 64 коп., ще 13 коп. на продаж. Все разом складає 3,5 грн/кВт-год. На сьогодні українці сплачували по тарифу 2,64 грн/кВт-год.

Відповідно різницю у тарифах для населення компенсують державні «Енергоатом» та «Укренерго». Фактично це коштує «Енергоатому» близько 100 млрд грн на рік, а «Укргідроенерго» – 25 млрд грн. А от у 2023 році обидві компанії на компенсацію вартості комунальних послуг для українців витратили 152 млрд грн. Питому частку у боргах двох державних компаній складає оплата за так званий зелений тариф – компенсації виробникам сонячної та вітрової електроенергії, яка значно дорожча за ті тарифи, що сплачує населення, але постачається громадянам. За даними Економічної правди, станом на вересень 2023 року борг держави перед виробниками «зеленої» енергетики складав 35 млрд грн.

Через те, що росіяни окупували Запорізьку АЕС у місті Енергодар у березні 2022 року (найбільшу в Україні), атомка втратила вагому частину ринку та зазнала великих збитків. Станом на початок 2023 року атомна енергетика давала до 55% всієї електроенергії України. Зараз цей показник може бути більшим.

Україна планує збудувати 9 енергоблоків для АЕС потужність 1 ГВт кожен спільно з американською компанією Westinghouse. У квітні 2024 року розпочалося будівництво двох нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС. За словами міністра енергетики Германа Галущенка, вартість будівництва одного енергоблоку близько 5 млрд дол., гроші візьмуть у кредит. Також на ХАЕС мають добудувати ще два енергоблоки, якими займалися спеціалісти російського «Росатому» до 2014 року.