Дві найбільш корупційні сфери на думку українців – діяльність правоохоронних органів, а також земельні відносини і будівництво. Громадяни вважають, що за підсумками минулого року корупційних проявів у цих сферах побільшало у порівнянні з 2023 роком.
Про це повідомляє голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії “Слуга Народу” Олена Шуляк, посилаючись на результати соціологічного дослідження “Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність”, презентованого 24 січня.
Найбільш корупційні послуги – реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, а також хабарі для уникнення відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
За її словами, три сфери, які виділяють українці з точки зору поширення корупційних проявів – будівництво і земельні відносини, державна і комунальна медицина, а також діяльність правоохоронних органів. Про корупцію у земельних відносинах говорять 44,1% громадян, у державній і комунальній медицині – 28,5%, у правоохоронних органах – 28,5%.
“Водночас, на відміну від медичних послуг, де корупційних проявів за рік поменшало, саме земельні відносини і діяльність правоохоронних органів є тими сферами, де у минулому році корупційних проявів побільшало у порівнянні з 2023 роком. Якщо тоді про корупцію у земельних відносинах говорили 32,5% украхнців, то за підсумками минулого року уже 44,1%. Так само і у відношенні правоохоронних органів – у 2023 році показник становив 23,4%, а у 2024 році вже 28,5%”, – повідомила Шуляк.
“В обох сферах, як ми бачимо з результатів дослідження, ініціаторами корупційних проявів є переважно посадові особи, а не громадяни, які звертаються за тією чи іншою послугою. Так, у земельних відносинах посадовці були ініціаторами у 38,9% випадках, а відвідувачі у 13,8%. Щодо правоохоронних органів ситуація схожа – у 24,3% ініціаторами були саме вони і тільки у 8,6% – відвідувачі”, – зазначила Олена Шуляк.
По земельним відносинам у ТОП-5 корупційних ситуацій, які вдалося встановити під час опитування, входять:
- Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
- Ухвалення рішення про приватизацію присадибної ділянки;
- Ухвалення рішення про приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства;
- Надання дозволу на розробку землевпорядної документації, її погодження для приватизації присадибної ділянки;
- Прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.
У діяльності правоохоронних органів у ТОП-5 найбільш корупційних ситуацій входять:
- Неофіційні платежі службовцю для уникнення відповідальності за порушення правил дорожнього руху;
- Неофіційні платежі під час перевірки документів патрульною поліцією на стаціонарних постах і блокпостах;
- Під час перевірки поліцейськими військово – облікових документів, уникнення адміністративного затримання та доставлення до ТЦК;
- Для уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення, крім правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху;
- Для уникнення відповідальності під час перевірки поліцією документів, які посвідчують особу, або надають право перебувати в громадських місцях, а також під час особистого поверхневого огляду.
“На сьогодні корупційні прояви турбують українців не менше, ніж повномасштабне вторгнення та його наслідки. Згідно з даними останніх соціологічних досліджень, хвилювання щодо рівня корупції в країні зросли на 11% за останній рік. Тому мінімізація корупційних ризиків за рахунок, зокрема, продовження децентралізаційних заходів та цифровізації процесів відбудови та відновлення – одна з найнагальніших потреб на всіх рівнях влади”, – наголосила Шуляк.
Вона нагадала, що з 1 січня набрав чинності закон №711 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель”. Згідно з ним, щоб змінити цільове призначення землі або виділити ділянку під забудову, громада відтепер має керуватись комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або актуальним, а не застарілим, генпланом населеного пункту. Для цього заборонили використовувати детальні плани територій (ДПТ) – один з найбільш корупційних інструментів у містобудуванні.
