Експерт пояснив, які регіони в Україні під найбільшим ризиком і чому сильний землетрус може застати зненацька.
Від потужного землетрусу в сейсмічно активній зоні Вранча руйнівна хвиля докотиться до Києва за 5 хвилин, а в разі гарного землетрусу в Криму — Керченський міст впаде сам по собі.
Як скоро може статися землетрус на окупованому півострові, де в Україні сейсмічно активні зони та чи вплинула війна на ризики коливань землі в Україні розповів провідний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, доктор фізико-математичних наук Дмитро Гриня, пите Телеграф.
В Україні побільшало землетрусів? Які регіони найбільш сейсмічно небезпечні
Кількість землетрусів в Україні приблизно однакова вже століття поспіль, розповідає експерт. Наша країна стоїть здебільшого на великому Українському кристалічному щиті і не є сейсмічно дуже активною зоною. Найближча точка, де виникають землетруси на великих глибинах — зона Вранча в Румунії. Саме звідти походить більшість землетрусів, які відчуваються в Україні, як, наприклад той, що змусив хитатися багатоповерхівки в Києві в 1977 році.
Цей регіон найбільш активно впливає на Україну. Другий регіон – це Чорне море. Там землетруси слабкіші, вони відбуваються регулярно десь 3-4 бали, не більше
Дмитро Гринь, провідний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
Інший активний регіон — це Карпати. За словами експерта, в державних будівельних нормах вони виділені, як окремий сейсмічний регіон.
Це молоді Карпатські гори, які нещодавно з точки зору геології планети сформувались і в них відбуваються тектонічні різні процеси. Це, в основному, розломні землетруси, але вони не є сильними. Місцеві люди відчувають, а далі воно не проходить, бо землетруси поверхневі.
Дмитро Гринь, провідний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
Інші зони сейсмоактивності знаходяться на місцях розломів Українського кристалічного щита. Раніше вважалось, що ці зони неактивні, каже експерт, але це було пов’язано з браком обладнання. Серед таких активних точок — Полтавщина та Кривий Ріг. Тут землетруси 4 — 4,5 бали та не дуже глибокі. На думку сейсмолога, Полтавську область має “трусити” менше, коли енергія перерозподілиться.
Де в Україні чекати нових поштовхів
Серед найбільш руйнівних сейсмічних явищ в Україні — землетруси в Криму 1927 року. Тоді 11-12 вересня на півострові стались масштабні руйнування, загинули люди. З того часу минуло близько 100 років, а це — циклічна подія.
Ми можемо очікувати повторних землетрусів таких сильних, якраз в районі Чорного моря, бо по статистиці раз в 100 років в Чорноморському регіоні відбуваються сильні землетруси. І щодо зони Вранча — пройшло 35 років, а сильних землетрусів не було.
Дмитро Гринь, провідний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
Експерт зазначив, що вже відбувалися невеликі землетруси магнітудою 4–5 балів, але передбачити, коли станеться сильний поштовх, неможливо — це може статися завтра, через рік або навіть через десять років. Він додав, що наразі тривають певні процеси, які поступово формують умови для потенційно сильного землетрусу.
Чи можуть наші сейсмологи заздалегідь попередити людей
Людина, що вигадає механізм передбачення землетрусів отримає Нобелівську премію, впевнений Дмитро Гринь. Це питання є надзвичайно складним, і наразі людство не вміє і не може передбачувати землетруси. Перша хвиля, найменш руйнівна, але найбільш швидка доходить від зони Вранча до Києва за дві хвилини. “Остання, поверхнева хвиля, вона найбільш руйнівна, бо має найбільшу енергетику, і вона приходить до Києва за п’ять хвилин”, — наголошує сейсмолог.
Атомні електростанції мають систему відстежень, щоб реагувати на подібні випадки. Іншим же підготуватися часу буде обмаль. Сильні землетруси в Україні — рідкісні, але сейсмолог наголошує — потрібно все одно до них готуватися, принаймні на рівні навчання населення.
Крим трястиме — відлунить в Україні. Для яких регіонів є небезпека
Сто років тому Крим суттєво постраждав від землетрусу. Дані історичних спостережень показують — невдовзі він може повторитись. В зоні ризику — прибережні райони Чорного моря, зокрема в Україні — Одещина, Миколаївщина, Херсонщина і власне Крим. Експерт наголошує — дальність розповсюдження хвилі від землетрусу залежить від глибини його залягання та порід через які він проходить. Особливість півдня така, що хвиля може і не піти далеко, особливо, якщо землетрус буде в морі. Однак один об’єкт він точно зруйнує — Кримський міст.
Кримський міст буде зруйновано, то це, напевно, однозначно. Все ж таки там і тектонічні розломи, і дуже погані ґрунти, осадові і дуже м’які, там же і грязові вулкани є. Тому, я думаю, якщо там буде землетрус 7-8 балів, то, звичайно, українцям вже робити не буде потреби нічого з мостом
Дмитро Гринь, провідний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
Чи може землетрус спричинити ядерну катастрофу?
Потенційна небезпека від Кримського землетрусу є для Запорізької АЕС. Відстань від Криму до неї є невеликою та вона в зоні ризику. Дмитро Гринь каже, що станція, поки в стані холодного зупину, потенційно може витримати удар.
Там раніше було обладнання, і вони, в принципі, повинні відстежувати такі речі. Це вимоги МАГАТЕ. В момент роботи атомної електростанції, прихід поверхневих хвиль від землетрусу може завдати серйозної шкоди обладнанню.
Дмитро Гринь, провідний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
Що ж до іншої екологічної катастрофи, яку спричинили росіяни — підриву Каховської ГЕС, сейсмолог пояснив, що вона поки не повпливала на сейсмологічну ситуацію. Регіон водосховища розташований на осадових, м’яких породах, які не так чутливі до поштовхів, як тверді корінні породи, де звичайно формуються приповерхневі землетруси.
Водночас фахівець зауважив, що природні процеси реагують із затримкою, і наслідки підриву можуть проявитися лише через рік, два або навіть п’ять років. Для того, щоб відбулися помітні зміни, енергія має перерозподілитися, і лише тоді можуть виникнути нові сейсмічні явища. Дмитро Гринь порівняв це з землетрусами, які відбуваються після танення льодовиків, коли земля повертається в початкову форму. Те саме, на його думку, може стосуватися й району Каховського водосховища, особливо враховуючи наскільки значна маса води там була.
Війна принесла в Україну потужні вибухові хвилі. Як вони вплинули на сейсмічну активність
Війна — війною, а землетруси — землетрусами, каже Дмитро Гринь. Навіть попри сильні вибухи від російських ударів, в Україні вони сейсмічну активність не спричиняють.
Енергія, яка генерується під час вибухів, вона є настільки мізерною порівняно з тою енергією, яка необхідна для того, щоб відбувся землетрус, що, фактично, вона є непомітною і ніяк не може вплинути на це. Більше того, всі землетруси, вони відбуваються на великих глибинах. І оці поверхневі наші вибухи, наші якісь дії, вони не можуть вплинути на прискорення або сповільнення, або на якось збільшення кількості цих землетрусів
Дмитро Гринь, провідний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
Від ударів можуть відбуватися техногенні зсуви, але не природні, наголошує експерт. Проте від війни є інша небезпека, про яку не можна забувати, говорячи про сейсмічну активність.
Більшість старих будинків вже достатньо “втомлені”, каже сейсмолог, нові ж потенційно можуть витримати 6-7 бальний землетрус, от тільки війна внесла свої корективи.
“Велика кількість споруд, там, де були “прильоти” піддалися критичним перевантаженням з точки зору сейсміки. Ці хвилі, які формують сильний удар об землю, ракет балістичних, вони теж до певної міри ушкоджують будинки. Ця тема є мало вивченою і постає питання, чи ці будинки після такого ураження зможуть витримати, наприклад, землетрус у 3-4 бали”, — каже Дмитро Гринь.
