Держаудиторам в Україні хочуть встановити “спеціальні” зарплати: які зміни пропонують

В Україні пропонують надати Держаудитслужбі спеціальний статус та дозволити Кабміну самостійно визначати зарплати її працівників. Експерти критикують ці зміни, наголошуючи на необхідності комплексної реформи органу перед переглядом окладів.

Такі зміни запропоновані в урядовому законопроєкті №12245. У грудні 2024 року Верховна Рада прийняла за основу цей законопроєкт, який має на меті оновити положення Бюджетного кодексу для виконання Україною зобов’язань перед міжнародними партнерами.

Однак у процесі підготовки до другого читання до нього були додані поправки, що стосуються змін статусу Державної аудиторської служби України (Держаудитслужби) та встановлення нових правил оплати праці її працівників. Поправки передбачають:

• надання Держаудитслужбі спеціального статусу;
• введення спеціальних звань для держслужбовців;
• надання Кабінету міністрів права самостійно визначати розмір посадових окладів працівників цього органу.

Поправки до законопроєкту №12245 викликали значний резонанс серед громадськості та експертів. Народний депутат Ярослав Железняк (“Голос”) виступив із різкою критикою цих змін, наголосивши на відсутності обґрунтованих підстав для перегляду зарплат працівників Держаудитслужби та необхідності спочатку провести реформу органу.

“Тягнуть через нормальний бюджетний законопроєкт (який ще маяк МВФ) ліві правки про підвищення зарплат ДержАудитСлужбі. Окрім підвищення зарплат + спецстатус + спецзвання”, – зазначив Железняк.

Депутат також підкреслив, що він не є противником високих зарплат, проте вважає, що їхнє підвищення можливе лише після проведення реальних інституційних змін. “Ніколи не був апологетом низьких зарплат, але це має бути тільки після реформи органу. Хоча б якихось інституціональних змін!”, – зазначив він.

Железняк підтримав позицію антикорупційної організації Transparency International Ukraine, яка закликала депутатів відхилити ці поправки через їхню фрагментарність і відсутність системного підходу. На його думку, насамперед необхідно вирішити проблему дублювання функцій між Держаудитслужбою та Рахунковою палатою.

Після ухвалення закону, який розширив повноваження Рахункової палати на аудит місцевих бюджетів, це питання залишається відкритим. “Підтримую позицію Transparency International, що ці правки мають бути збиті”, – додав Железняк. Наступним етапом має стати:

• конкурсний відбір на посади в оновленій Держаудитслужбі;
• переатестація нинішніх працівників;
• впровадження сучасних методів контролю та вдосконалення підходів до перевірок.