Блекаути провокують агресію і сварки: як уберегти нерви та добрі стосунки з близькими

Тривалі відключення світла, води й тепла стали для мільйонів українців частиною повсякденного життя. Через удари РФ по критичній інфраструктурі люди змушені жити за графіками блекаутів або взагалі без розуміння, коли відновиться електропостачання. Психологи зазначають: такі умови впливають не лише на побут, а й на психічний стан, підвищуючи рівень тривожності, дратівливості та агресії.

Психологиня і психоаналітикиня Оксана Медвідь пояснює, що блекаути сприймаються психікою не просто як відсутність світла. Вони запускають відчуття втрати контролю та безпорадності. Людина не знає, скільки триватимуть відключення, змушена постійно змінювати плани й адаптовуватися до нових умов. Особливе напруження, за словами фахівчині, викликають нестабільні або змінні графіки відключень.

У таких умовах зростає втома, накопичується непроговорений страх, а нервова система переходить у режим виживання. Це часто призводить до конфліктів у родинах. Агресія спрямовується на найближчих — партнерів, дітей або батьків, які перебувають поруч. Психологиня наголошує, що такі сварки зазвичай не пов’язані зі стосунками, а є наслідком перевантаження та виснаження.

Ще одним поширеним відчуттям під час блекаутів є провина. Люди відчувають, що не встигають виконувати звичні справи: працювати, готувати їжу, підтримувати побут. Це, за словами Медвідь, додатково підживлює тривожність. Водночас фахівчиня зазначає, що важливо визнавати складність ситуації та дозволяти собі людську реакцію на ненормальні обставини.

Рівень стійкості до блекаутів у людей різний. Він залежить від темпераменту, особливостей нервової системи та життєвого досвіду. Люди, які раніше стикалися з побутовими обмеженнями, зокрема у сільській місцевості, часто легше адаптуються до відсутності базових зручностей. Інші реагують гостріше через втрату відчуття безпеки.

Для зменшення тривожності психологиня радить обмежувати споживання новин, користуватися лише перевіреними джерелами та робити паузи. Також ефективними можуть бути дихальні практики та прості медитативні вправи. Важливу роль відіграє взаємопідтримка — можливість поговорити з близькою людиною та поділитися своїм станом.

Блекаути впливають і на дітей. За словами фахівчині, діти є більш адаптивними, ніж дорослі, і багато залежить від поведінки батьків. Спокійне пояснення ситуації, спільне проведення часу без гаджетів, ігри та розмови допомагають знизити рівень тривоги у родині.

Психологиня наголошує, що тривога є нормальною реакцією на стрес. Проте якщо порушується сон, змінюється апетит або стан виснаження триває понад два тижні, варто звернутися по допомогу до лікаря або фахівця з ментального здоров’я.