У Швейцарії повно альпійських будиночків і важкодоступних готелів. Але Альп-Грюм – це справжня гірська аномалія, не схожа на інші, пише ВВС.
Важкодоступні готелі та хатини є особливістю Швейцарії. Багато з них збереглися як пам’ятки альпійської історії. У регіоні Юнгфрау, в межах засніжених Бернських Альп, є готелі у вільних від автомобілів селах Мюррен, Венген і Кляйне Шайдегг – дістатися туди можна лише на лижному підйомнику, канатній дорозі або зубчастому поїзді.
Але Альп-Грюм, що тягнеться гострим хребтом на південному боці перевалу Берніна на висоті 2 091 м – це дещо більше. Цей готель затиснутий між мовами: на півночі розмовляють ретороманською, а в долині внизу – італійською. Єдині способи дістатися туди, незалежно від пори року – це багатогодинний піший похід або Раетська залізниця.
“Ідентичність готелю повністю запозичена з історії залізничної компанії, і він поєднує в собі вокзал, платформу та зал очікування. Однак з 20:00 до 08:00 поїзди сходять з рейок, і готель відрізаний від решти Швейцарії, залишаючись існувати у власній бульбашці”, – розповідається у матеріалі.
Історія Альп-Грюм розпочалася у 1906 році, коли залізнична компанія Bernina-Bahngesellschaft представила амбітний план електрифікованого потягу, що з’єднав би Швейцарію з Італією під горами та льодовиками. У той час верхи на конях гінці витрачали дев’ять годин на небезпечну подорож між Самеданом і Тірано. І взимку шлях ставав ще небезпечнішим – через лавини та ризик застрягти в завалах через сильні снігопади.
У липні 1910 року було відкрито лінію Берніна і розпочалося життя Альп-Грюм – не як кам’яного готелю на 10 номерів і залу очікування, як сьогодні, а як дерев’яної хатини, звідки начальник станції міг щоранку перевіряти лінію.
У наші дні лінія Берніна рідко, якщо взагалі коли-небудь, закривається. Це означає, що Альп-Грюм більше не є тим Shangri-La, яким він був колись. Зима змінилася за ці роки через відступ льодовиків і глобальне потепління, але, незважаючи на це, там все ще буває багато снігу.
Найважче в житті в Альп-Грюм – це непередбачуваність, яку приносить кожен день. Існують також проблеми з ланцюжком постачання на лінії. Все, що подається в ресторані протягом 10 місяців на рік (готель зачиняється в листопаді та на місяць після Великодня), привозять потягом. Але через розташування іноді щось не прибуває вчасно.
“Це гори, сповнені небезпек – лавини, зсуви, льодовикові тріщини, грози та каменепади. Очевидно, що відсутність італійської шинки – одна з найбільш переборних труднощів”, – пише автор.
Альп-Грюм, без сумніву, є неоспіваною швейцарською пам’яткою – і там скрізь панує пишність. Влітку там розквітає альпійський сад з мантильї, едельвейсів, меліси та м’яти перцевої. Взимку височина, здається, замикається вночі, змовившись із зірками. А коли відходить останній потяг, настає майже недосяжна тиша. Тож цей готель точно варто відвідати бодай раз у житті.
У Європі стартують різдвяні ярмарки — казкові локації, які щороку приваблюють мільйони туристів. Глінтвейн, ароматний…
Деякі українські монети можна продати за десятки тисяч гривень через їхні колекційні особливості. Наприклад, майже…
Коли комусь подобаються мистецькі вироби, а комусь ні – це цілком нормально. Однак якщо більшість…
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила під вартою скандальну керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяну Крупу.…
Міністр оборон ФРН Борис Пісторіус вирішив не висувати свою кандидатуру на посаду федерального канцлера на…
Видалити собі здорові зуби заради краси – звучить як сценарій фільму жахів? А ось давні…