Тут вам не Лондон: турист відвідав Україну і розповів, що його вразило найбільше

Для певної категорії мандрівників найцікавіші подорожі – ті, що до небезпечних країн, на кшталт Афганістану. На жаль, Україна, яка вже три роки відбиває повномасштабне російське вторгнення, тепер теж стала напрямком для “екстремального” туризму. Вінісіус Коста, європейський журналіст і мандрівник, штатний автор туристичного порталу Travel Off Path, нещодавно відвідав Львів і поділився своїми враженнями від перебування в країні, яка веде тяжку оборонну війну.

Коста планував побувати в Україні на початку 2022 року. Він згадує, що тоді наша країна “була однією з небагатьох країн у світі, відкритих для туризму без обмежень”. Але повномасштабне вторгнення Росії тоді випередило його лише на кілька днів.

На початку 2025 року журналіст все ж реалізував свої давні плани і провів два дні у Львові. Це місто для подорожі він обрав не лише через те, що тут справді є на що подивитися туристам, але й банально через фактор безпеки. Хоча і Львів зазнає періодичних ракетних і дронових нападів агресора, тут усе ж таки набагато безпечніше, ніж, скажімо, у Харкові, чи навіть у Києві, зазначає мандрівник.

“Перед тим, як їхати, я зважив усі “за” і “проти” і врешті-решт вирішив, що Львів — напрямок з низьким ризиком”, – зізнається Коста.

При цьому журналіст звернув увагу, що, прибравши фактор війни, українські міста є на диво безпечними, якщо порівнювати із іншими великими містами Європи. Рівень вуличної злочинності у Львові приблизно вдвічі менший ніж у Лондоні, Парижі чи Барселоні.

“Іншими словами, ви маєте більший ризик загинути під час пограбування в Ламбеті чи Іслінгтоні, охоплених злочинністю районах Лондона, ніж у результаті російського обстрілу Львова”, – пише Коста.

Оцінюючи загальні настрої людей в Україні, журналіст швидко зрозумів, що українці, принаймні в тилових регіонах, “у переважній більшості не стурбовані конфліктом”. Він описує гамірних дітей в автобусі та їхніх безтурботних батьків.

“У Львові я бачив групи дівчат-підлітків із надлишком макіяжу, які бездіяльно пліткували, бігаючи розбитою бруківкою, з чашками Starbucks у ідеально доглянутих руках, (…) і закохані пари, які цілуватися на запорошених снігом паркових лавках. Це здавалося занадто нормальним.”, – пише мандрівник.

Якби не чоловіки у військовій формі, які час від часу зустрічали серед перехожих, та військові плакати, розклеєні на стінах будинків, Коста взагалі не відчував, що він перебуває в країні, яка воює. Однак ревіння сирен повітряної тривоги швидко нагадало мандрівнику, куди він приїхав. Втім і тут його здивували перехожі, які поставилися до тривоги вкрай байдуже.

“З того моменту я зрозумів, що це просто їхня нова реальність, і якщо не буде влучання у щось велике, випадкові російські напади на споруди в промислових передмістях не викликають у них паніки”, – додає тревел-журналіст.

Говорячи про решту вражень від поїздки в Україну, Коста згадує неймовірно низькі, як для Європи, ціни на все, в середньому низький рівень володіння англійською серед українців, а також колоритні львівські ресторани. 

Крім того мандрівник звернув увагу, що всупереч чуткам, західний кордон України повністю відкритий для туристів, діють лише звичайні візові вимоги, а для європейців та американців – взагалі повний безвіз. Однак сама процедура перетину кордону виявилася довгою та виснажливою через українську бюрократію.