Бояться зростання податків та девальвації: український бізнес масово виводить кошти з банків

Український бізнес панікує, і не без причин. За даними Нацбанку, у вересні обсяг коштів на депозитах юридичних осіб зменшився на значні 18,7 мільярда гривень, що складає 1,4%. Причина цього — тривога через девальвацію гривні та можливе ще більше зростання податків. Підприємства масово знімають гроші з депозитів і активніше беруть кредити.

Ця фінансова лихоманка вдарила як по гривневих, так і по валютних рахунках. Гривневі депозити скоротилися на 9,1 мільярда гривень, а валютні втратили $226 мільйонів. При цьому бізнес активніше бере кредити, збільшуючи запозичення на 10,8 мільярда гривень лише за вересень.

Паніка через інфляцію і девальвацію

Основна причина цього — страх перед девальвацією гривні та підвищенням податків. На сьогодні курс гривні щодо долара становить 41,2 гривні за долар, що значно вище, ніж минулорічний показник у 36,6. Це спричинило зростання вартості імпортних товарів, через що бізнеси намагаються зробити передоплати за поточним курсом, аби уникнути ще більшого подорожчання.

“Фінансові директори компаній більше не хочуть збирати гривню на депозитах, де тепер платять лише 10% річних, тоді як інфляція вже сягнула 8,6%. Натомість вигідніше взяти кредит у гривні, яка продовжує девальвувати”, — зазначили в одному із системних банків.

Чому бізнесу вигідніше кредити, ніж депозити?

Експерти виділили кілька ключових причин, через які підприємства забирають кошти з депозитів:

1. Зниження облікової ставки НБУ — із 25% у 2023 році до 13% на даний момент, що зменшило депозитні ставки.
2. Зростання інфляції — у вересні річний показник зріс до 8,6%, що вплинуло на вартість товарів і послуг, стимулюючи бізнес збільшувати запаси сировини та товарів.
3. Девальвація гривні — що провокує подорожчання імпорту, через що компанії роблять передоплати, аби закрити угоди за поточним курсом.
4. Підвищення податків — зокрема акцизів, що виливається у подорожчання товарів, особливо нафтопродуктів.
5. Виплата дивідендів власникам бізнесу — як один із чинників зняття коштів з рахунків.
6. Закупівля енергетичного обладнання — на випадок нових блекаутів, що очікуються цієї осені.
7. Активізація сільськогосподарських робіт — яка традиційно збільшує витрати на матеріали і техніку.
8. Зростання виплат у військовому секторі — внаслідок сформованих заборгованостей улітку.

Що відбувається з депозитами населення?

Попри паніку в бізнес-середовищі, ситуація з депозитами населення виглядає більш стабільною. За даними НБУ, обсяг гривневих депозитів фізичних осіб зріс на 17,8 мільярда гривень (2,4%), а валютних — на $129 мільйонів (1,3%). Однак більшість цих коштів осідає на поточних рахунках, що можуть бути зняті будь-якої миті.

“Люди продовжують конвертувати гривневі вклади у долар після завершення терміну депозитів. Більша частина припливу гривні йде на зарплатні картки, особливо для військовослужбовців,” — зазначили в одному з великих банків. За дев’ять місяців 2024 року гривневі депозити населення зросли на 7,9%, а валютні — на 9,3%.